Вікові
особливості поросят у перші місяці життя.
Новонароджені поросята дуже
малі і недостатньо рухливі. Щоб матка не травмувала їх, її в цей період
утримують в індивідуальному станку, де її переміщення обмежено і є зона
відпочинку яка обігрівається.
Особливості
терморегуляції
Через
високий вміст води в організмі новонароджених
поросят і майже повної
відсутності волосяного покриву та
підшкірного жиру, що затримують
виділення тепла, температура тіла швидко знижується: у перші 30 хв життя
– на 1,5-20С, а далі залежно
від температури – на 3-40С і навіть на 5-100С. Організм поросят
переохолоджується, порушуються функції внутрішніх органів і систем, що
призводить новонароджених до загибелі. Слід зазначити, що поросята протягом
16-19 год. на добу відпочивають, лежачи на підлозі. При значній різниці
температури тіла та підлоги переохолодження організму посилюється; поросята
можуть захворіти на пневмонію і загинути, а перехворілі надалі матимуть низьку продуктивність.
Поросята-сисуни, які одержали можливість пересуватися в приміщенні з різною
температурою повітря, в перші дні життя віддають перевагу відпочинку в місцях,
де температура 32-340С, а у 7-денному віці – 29-310 С.
Однак така температура приміщення
малопридатна для підсисних свиноматок, бо це призводить до перегрівання їх
організму, зниження апетиту та молочності. В усіх маточниках підтримують
температуру на двох рівнях: в межах 16-200С (оптимальна для
свиноматок) і 35-250 С – в місцях відпочинку поросят. Температуру в
зоні відпочинку регулюють залежно від
віку поросят. Поросята періодично виходять у більш холодну зону станка (для
годівлі та відправлення фізіологічних потреб), що сприяє підвищенню їх
резистентності і позитивно впливає на стан здоров’я та розвиток.
Особливості кровопостачання
У
зв’язку із швидким зменшенням вмісту води
в тілі свиней частка крові в
загальній масі тіла з віком знижується від 7,5-8% при народженні до 3,5-2% у
дорослих тварин. Також сповільнюється інтенсивність обмінних процесів.
Порівняно з дорослими тваринами кров
новонароджених поросят меншою мірою забезпечує захисні функції організму. В їх
крові майже відсутня гамма-глобулінова фракція білка, яка входить до складу
імунних тіл, що захищають організм від різних захворювань, і значно менше
лейкоцитів. У результаті організм поросяти в перші дня життя зовсім беззахисний проти
різних захворювань.
З молозивом поросята
одержують щоденно до 30 г білка, який на 45-50% складається з гамма-глобулінів. Білки молозива, не розщеплюючись, без порушення структури імунних тіл всмоктуються в тонкому відділі кишечника
і надходить у кров. У крові вони нагромаджуються, забезпечуючи захисні функції
організму протягом першого місяця життя поросят, до кінця якого в їх крові
починають самостійно вироблятися імунні тіла.
У крові поросят при нестачі
заліза та міді в молоці матері знижується вміст гемоглобіну. Якщо в 100 мл крові у новонароджених поросят
міститься 10,9 г гемоглобіну, то вже на 10-й день життя його кількістю
знижується до 4-5 г, а на 15-20-й – часто до 3-4 г, внаслідок чого розвивається
анемія. Поросята стають блідними, мерзнуть, з’являється в’ялість.
Вони погано ссуть матір, іноді починають проносити. Якщо не вжити заходів,
поросята гинуть. При введенні в їх
організм залізовмісних препаратів
розвиток анемії припиняється і вміст гемоглобіну відновлюється до норми. З
віком кількість гемоглобіну в крові
поросят та її бактерицидні якості зрастають. У 30-денних тварин
бактерицидність крові досягає 30-32%, у
60 днів – 35-37, у дорослих свиней – 49-50% умовних показників бактерицидної
дії. Крім того, збільшується фагоцитарна активність лейкоцитів крові. У
30-денних поросят вона дорівнює 26-28%, у 60-денних – 37-38, а у дорослих
свиней - 60-64%.
Особливості системи
травлення
Вітчизняний
фізіолог академік О.В.Квасниць кий
установив, що поросята народжуються з анатомічно і функціонально недорозвинутою системою
травлення.
Об’єм шлунка у
новонароджених поросят не перевищує 25-30 мл, тонкого відділу кишечника – 100
мл, а загальний об’єм усього шлунково-кишкового тракту – 160 мл. Проте вже в
перші дні життя поросята ссуть матір через кожні 1,5-2 год. і кожний раз
одержують по 30-50 г молозива, а за добу – 300-500 г. Через короткі відрізки між годівлями шлунок
поросят не встигає повністю звільнитися від раніше виссаного молока і під
тиском нових його порцій розтягується і збільшується в об’ємі. До 40-45-денного
віку шлункове травлення у поросят зводиться до зсідання молока. Вже через 30 хв
після годівлі 35%, через 1 год. – 60, а через 2 год. – 90% місткості шлунка надходить у тонкий відділ кишечника. У новонароджених
поросят цей відділ добре розвинутий і в
19 разів довший тулуба. Під тиском все більшої
кількості молока, що надходить, об’єм тонкого відділу кишечника також
збільшується. У зазначеному відділі в основному відбувається перетравлення молока і всмоктування поживних речовин. Товстий відділ кишечника
в цей період не зазнає великого навантаження і збільшується незначно.
До 20-го дня життя об’єм
шлунка в них збільшується в 9, а тонкого відділу кишечника – в 7 разів. Порося в цьому віці вже може випити за добу 2,5-3 л
молока, що значно більше, ніж утворюється в наймолочнішої свиноматки.
Відчуваючи голод ,поросята
охоче з’їдають підкорм, який важче перетравлюється, ніж молоко, тому
збільшується навантаження на товстий відділ кишечника ,об’єм якого з 20-го по
70-й день життя зростає більше ніж у 20
разів. Об’єм шлунка за цей же
період збільшується тільки в 9, тонкого
відділу кишечника – у 8 разів. До 2-місячного віку поросят
шлунково-кишкового тракт вже спроможний переробити потрібну кількість корму ,і подальше
збільшення всіх його відділів різко
знижується. У річному порівняно з 2-місячним віком об’єм шлунково-кишкового тракту свиней збільшується в 3,5-4 рази, в той час
як жива маса за цей же період – у 8-10 разів.
Поросята народжуються, маючи 8 молочних зубів. Проте в перші дні життя
вони ними лише обороняються і тільки
частково ссуть. Зуби, допомагаючи у
перетиранні корму, розвиваються у
поросят у 15-30-денному віці. Під час
прорізування зубів поросята
гризуть тверді предмети, у цей
період їм необхідно давати підсмажене зерно і мінеральний підкорм.
До 20-25-денного віку у
складі шлункового соку поросят немає
вільної соляної кислоти. Пепсин, що міститься в ньому, неактивний і не може розщеплювати білок молока, а сам шлунковий сік в перші дні життя поросят не має
бактерицидних властивостей, які перешкоджають розвитку патогенних
мікроорганізмів. Тому молодняк протягом цього періоду зазнає різних
шлунково-кишкових захворювань.
Відсутність у складі
шлункового соку новонароджених поросят
вільної соляної кислоти виправдана. Білки молозива в шлунку не розщеплюються і,
потрапляючи в тонкий відділ кишечника,
всмоктуються цілими молекулами з непорушеною структурою імунних тіл, надходять
у кров, забезпечуючи організму імунітет.
Зазнаючи протягом 30-45 днів
життя великого білкового та жирового функціонального навантаження ,травні органи поросят відповідають на це підвищеною активністю ферментів підшлункової
залози, розщеплюючи білки та жири.
Після відлучення поросят від
матері у раціоні необхідно збільшити вміст вуглеводних кормів. У зв’язку з цим активність ферментів, що розщеплюють вуглеводи,
підвищується, а ферментів, що розщеплюють білки та жири, - знижується.
У результаті пристосувальної
реакції поросята, незважаючи на неповноцінність шлункового травлення, досить
добре використовують корми: білки материнського молока перетравлюються на
99,8%, жири – на 99,6%. Поживні речовин
інших кормів перетравлюються гірше: білок коров’ячого молока – на 96,8%, жири – на 95,1, білок
сирого зерна – 73,9, вареного чи запареного – на 86%.
Потреба
поросят-сисунів в поживних речовинах і
фізіологічне обґрунтування ранньої підгодівлі.
Поросята
добре ростуть за умови, що з кормом одержують необхідні поживні речовини
(білки, жири, вуглеводи), вітаміни, мінеральні та інші біологічно активні
речовини, а також воду. Тому новонароджені поросята в організмі становлять до
30% , жири - 5% , мінеральні речовини – 15%, вода – 50%.
У перші дні життя потреба поросят у
поживних речовинах повністю забезпечується за рахунок материнського молока.
Встановлено, що у поросят в першому місяці життя витрати поживних речовин на 1
кг приросту на 85% забезпечуються за рахунок материнського молока і на 15% -
підкормом. На другому місяці життя співвідношення джерел поживних речовин
міняються. Витрати за рахунок материнського молока зменшуються за 30%, а за
рахунок підкорму збільшуються до 70%. У середньому за рахунок вирощування
поросят від народження до 60-денного віку на одержання приросту витрачається
поживних речовин за рахунок материнського молока 45%, а за рахунок підгодівлі –
55%.
Материнське молоко – незамінний корм для
поросят. Кожний сосок свині – це
відособлена молочна залоза, що не поєднується з іншими залозами. Передні частки
молочної залози краще розвинуті та більш молочні, ніж задні. Під час першої
годівлі оператор повинен правильно розподілити соски між поросятами. Довгих і
худих поросят привчають до передніх сосків, коротких та вгодованих – до задніх.
Звикнувши до визначення сосків, поросята вже на третій день швидко знаходять їх
і не уступають “свій” сосок без бійки.
Поросятам вже з 3-4-го дня життя
необхідно давати воду.
При відсутності вільного доступу до води
вони п’ють сечу, що викликає шлункові захворювання. При їх відсутності у
відділенні для поросят ставлять корито з чистою водою, яку міняють 5-6 разів на
добу. Молоко свині бідне на солі заліза, яке входить до складу гемоглобіну
крові. Вже в перші дні життя вміст гемоглобіну в крові поросят швидко
знижується. Для попередження анемії їм вводять залозозамісні препарати. На 1кг
живої маси поросята за першу декаду життя споживають 175-197 г материнського
молока, за другу 110-120, за третю – 61-68, за четверту лише 33-40 г, а потім
все менше. В перші дні життя поросята ссуть матір дуже часто: маломолочних
свиноматок через кожні 25-40 хв., більш молочних – через 1-2 год. За кожну
годівлю порося висисає 15-25 г молока, більш енергійні – до 50-70 г. Для
нормального розвитку поросяті в першу декаду потрібно за добу близько 300 г, а
за другу – 400 г молока. При такому частому ссанні свиноматок краще всього
утримувати в індивідуальних станках, забезпечуючи таким чином вільний підхід
поросят в будь-який час. За даними Х.Р.Давідсона, якщо потребу поросят у
поживних речовинах за рахунок материнського молока в першу декаду життя
прийняти за 100%, то за другу декаду вона буде задовольнятися на 67,5%, за
третю – на 42, за четверту – 25,6, за п’яту – на 14,4, за шосту – на 7,5%.
Таким чином, інтенсивність росту поросят
вже з третьої декади життя в основному залежить від повноцінності їх підкорму.
Тому умовну молочність свиноматки визначають за масою гнізда поросят 21-денного
віку. Молодняк, рано привчений до
підгодівлі, краще розвивається, у нього вищі середньодобові прирости. Підгодівля
поросят з раннього віку концентрованими, грубими й соковитими кормами сприяє
розвитку органів травлення, посиленню секреторної діяльності і в кінцевому
результаті поліпшенню використання кормів дорослими тваринами.
Підгодівля поросят-сисунів
Для підгодівлі поросят з 8-го дня життя
використовують спеціальні комбікорми (престартери), добре збалансовані за всіма
елементами годівлі. У 1 кг цього комбікорму міститься 1,04-1,06 корм.од.,
201-220 г сирого протеїну, 42-50 – сирого жиру і 26-32 г сирої клітковини. На
100 кг престартера додають 5 кг біовіту, 10г –сухого молока і 1,5 кг риб’ячого
жиру. Суміш старанно перемішують і розподіляють по годівницях у відділенні для
підгодівлі поросят. Незадовго до відлучення поросят у суміш додають
антистресові премікси.
Таблиця
Орієнтовна
схема годівлі поросят-сисунів, г
|
Корми
|
Вік
поросят, днів
|
Всього
за
два місяці вирощу
вання,
кг
|
|||||
|
5-10
|
11-20
|
21-30
|
31-40
|
41-50
|
51-60
|
||
|
Молоко коров’яче незбиране
Молочні відвійки
Зерно підсмажене
Дерть
Морква та інші корнеплоди
Картопля
Сінне борошно
Кухонна сіль
Крейда
|
50
-
25
-
-
-
-
2
3
|
150
-
50
50
10
20
10
3
3
|
400
150
50
100
16
50
20
4
5
|
300
350
50
200
20
100
50
4
5
|
150
450
100
300
35
200
100
5
10
|
-
700
100
550
30
500
150
10
15
|
9
– 10
15
– 16
3
– 4
12
– 15
1
– 2
4
– 8
1,5
– 3
0,3
0,5
|
У господарствах, що не мають спеціалізованих корбікормів, поросят починають
підгодовувати з 5-6-го дня життя підсмаженим зерном і ацидофіліном (табл. ). До
цього часу в них прорізуються нові зуби, і через сверблячку ясен виникає
потреба гризти все тверде. Підсмажене зерно кукурудзи, гороху та пшениці
засипають у годівниці з мінеральним підкормом, поросята його охоче поїдають.
Ацидофілін готують із незбираного або збираного молока, заквашеного
спеціальною закваскою. У результаті вмісту в ацидофіліні молочної кислоти в
шлунково-кишковому тракті поросят припиняється розвиток хвороботворних
мікроорганізмів і попереджуються шлункові захворювання. Крім того, молочна кислота
стимулює виділення ферментів в шлунково-кишковому тракті, підвищує їх
активність і перетравлення кормів.
Для приготування ацидофіліну спочатку готують материнську закваску: 3л
пастеризованих молочних відвійок охолоджують до + 35 – 400 С і потім
засипають суху культуру ацидофільних бактерій, старанно перемішують і ставлять
у тепле місце з постійною температурою (+30-400С) на 6-8 год. Потім
у молоко додають материнську закваску (
5-10% від кількості молока чи молочних відвійок ) і ставлять у тепле місце на
6-8 год. Привчають поросят до ацидофіліну повільно – спочатку змочують соски
матері перед годівлею. Злизуючи ацидофілін при ссанні, поросята швидко звикають
до його кислого присмаку. Через 3-4 дні вони охоче їдять його із спеціальної
годівниці по 6-8 раз на день. До кінця першої декади поросята вже поїдають за
добу до 100 г ацидофіліну, до кінця другої декади – 200 г, до кінця третьої –
400 г. а до відлучення – близько 800-1000 г. При відсутності ацидофіліну його
заміняють свіжим молоком чи молочними відвійками. У всіх випадках норму годівлі
молочних продуктів необхідно збільшувати поступово. Молока дають кілька разів
на добу.
Технологія приготування штучного молока
Це відвар із борошна зернових і
зернобобових культур, змішаний з молочними відвійками, що містить невелику
кількість риб’ячого жиру, макро і мікроелементів, антибіотиків. Використовують
його як додатковий підкорм поросятам у віці від 10-20-денного до 6-7-місячного
віку. Штучне молоко, позитивно впливаючи на організм поросят, запобігає появі проносів,
поліпшує використання основних кормів, підвищує середньодобовий приріст.
Готують його за таким рецептом (з розрахунку на 500 л): 30 кг горохового і 20
кг ячмінного, просяного, вівсяного або пшеничного борошна, 2,5 кг крейди і 2 кг
кухонної солі добре перемішують і протягом години запарюють у 240 л води. У
відвар додають 210 л свіжих пастеризованих молочних відвійок, 12 кг риб’ячого
жиру (при температурі близько +500 С), 60 г біоміцину, 10 г
сірчанокислого заліза, 5 г сірчанокислої міді, 10 г йодистого калію, 12 г
марганцевокислого калію і 9,5 г кобальту. Старанно перемішаний і охолоджений
відвар згодовують протягом доби з розрахунку 400 г на порося у віці до 2 міс.,
від 2-4-місячного віку – 800-900 г на підсвинка, старше 4 міс. – до 1,5 кг.
При відсутності в господарстві спеціальних комбікормів поросят підгодовують
кашею. Для цього пшеничну дерть або просяну вівсянку варять на молочних
відвійках і починаючи з 5-6-го дня життя дають поросятам. З 9-10-денного віку
їх починають привчати до поїдання сухих концкормів. Найкраще давати суміш
концкормів, до складу якої входять вівсянка, ячмінна і пшенична дерть,
подрібнене зерно бобових культур, пшеничні висівки (до 10-15% за масою), лляна
макуха (до 5-10%), м’ясне і рибне борошно. До суміші кращим кормом для
поросят-сисунів є просяна, вівсяна та ячмінна дерть, до якої обов’язково
додають м’ясне або рибне борошно (до 10-15% за масою), або молочні відвійки.
В 1 корм. од. підкорму повинно бути 120-140 г перетравного протеїну. При
нестачі протеїну розвиток поросят сповільнюється. До 30-денного віку поросята
повинні з’їдати за добу 300-400 г суміші концкормів, у 2-місячному віці – до
800 г.
У суміш концкормів рекомендується додавати якісне бобове сіно або трав’яне
борошно штучного сушіння. В перші дні поросята трав’яне борошно тільки
пробують, а до 60-денного віку з’їдають за добу 150-200 г цього корму.
З 10-12-денного віку поросят привчають
до поїдання соковитих кормів: червоної моркви, кормових та напівцукрових
буряків, а також комбінованого силосу доброї якості. При ранній підгодівлі
стежать за тим, щоб молодняк не з’їдав багато кормів. Це може призвести до
шлункових захворювань. До відлучення від матері поросята повинні з’їдати за
добу 0,8 -1 кг суміші концкормів, до 1 кг молочних відвійок або рівноцінну
кількість інших кормів тваринного походження, а також 100-200 г
білково-вітамінно-мінерального підкорму заводського виробництва загальною
поживністю близько 1,5 корм. од. Всього за перший місяць життя, крім
материнського молока, кожне порося повинно додатково одержати 25-30 корм.од.
підкорму, з другого по третій місяць – 55-60 корм.од., а з третього по
четвертий місяць – 60-65 корм. од. У 1 кг підкорму повинно бути 120-140 г
перетравного протеїну.
Зоогігієнічні вимоги до
утримання
і профілактики захворювань
поросят.
Залежно від прийнятої і господарстві системи вирощування молодняку поросят
відлучають від матері у 26-, 35,- 45-, 60-денному віці. При відлученні в
будь-якому віці бажано, щоб поросята ще деякий час залишалися в тих же станках,
де вони знаходилися із свиноматками. Найбільший ефект одержують від так званої
“сімейно-гніздової” системи вирощування поросят у тих же станках, де їх
утримували з матерями до 2-2,5-місячного віку, або подальшому їх утриманні в
невеликих станках по 15-18 голів до переведення на заключну відгодівлю або в
групу ремонтного молодняку.
У племінних і деяких товарних господарствах для кращого розвитку поросят їх
із 3-5-денного віку разом із свиноматками випускають на спеціальну ділянку біля
маточника, засіяну бобовими травами. Зимою для прогулянки поросят біля
маточників рекомендується обладнати захищений від вітру майданчик з дерев’яним
настилом, що регулярно розчищається від снігу. Перший раз зимою поросят
випускають на прогулянку в 5-10-денному віці на 3-5 хв. У 2-3-тижневому віці тривалість
прогулянки становить 20-30 хв., а у 5-6-тижневому – 1-1,5 год. залежно від
погоди. При температурі нижче –200С молодняк на прогулянку не
випускають. Кнурців, не придатних для племінного використання, каструють на
10-20-й день життя. Знаходячись під свиноматкою та одержуючи достатню кількість
молока, кнурці легко переносять операцію. Вона майже не впливає на їх розвиток.
Контроль за розвитком
поросят-сисунів.
Розвиток поросят в
підсисний період оцінюють за їх живою масою.
Таблиця
Зміна живої маси поросят при нормальному їх розвитку
|
Вік поросят, декада
|
Жива маса в кінці декади, кг
|
Середньодобовий приріст, г
|
||
|
середня
|
мінімальна
|
середні
|
Мінімальна
|
|
|
День народження
|
1,2-1,5
|
1,0
|
-
|
-
|
|
1-а
|
3,0-3,5
|
2,5
|
170-200
|
150
|
|
2-а
|
5,0-6,0
|
4,1
|
200-250
|
160
|
|
3-а
|
7,3-9,0
|
5,8
|
270-300
|
170
|
|
4-а
|
10,0-12,5
|
7,6
|
260-350
|
180
|
|
5-а
|
13,0-16,5
|
9,6
|
300-400
|
200
|
|
6-а
|
17,0-20,0
|
12-13
|
350-400
|
250-300
|
Запитання і завдання для
самоконтролю:
1.
Яких речовин насамперед не
вистачає для поросят-сисунів і як це позначається на їх поведінці і зовнішньому
вигляді?
2.
Як потрібно організовувати
підгодівлю поросят-сисунів?
3.
Які особливості вирощування
поросят-сисунів?
Немає коментарів:
Дописати коментар