Сучасні вимоги до біологічно повноцінної годівлі свиней
Виробництво свинини в спеціальних
господарствах різної форми власності грунтується на використанні власних
кормів. У зв’язку з цим інтенсифікація свинарства не можлива без створення міцної
кормової бази, яка б могла повністю задовольнити потребу свиней у всіх поживних
речовинах.
Концентрація і спеціалізація тваринництва,
створення великих свинарських комплексів докорінно змінюють вимоги до
кормовиробництва. При організації кормової бази потрібно враховувати, що в
спеціалізованих свинарських господарствах, кормова база повинна розраховуватись
на забезпечення потреби в кормах не тільки свиней, а й великої рогатої худоби.
При цьому слід також враховувати особливості свинарства, для якого потрібна
велика кількість концентрованих кормів.
Від організації кормової бази значно залежить
і особливість продукції свинарства, оскільки в структурі собівартості свинини
витрати на корми становлять: 56-58 %, а інколи і більше. Ось чому
забезпеченість тварин усіма необхідними дешевими кормами є головною умовою
зниження собівартості свинини. Тому необхідно мати такий набір кормів, який
можна було б забезпечити повноцінну годівлю свиней, розраховану на відмінну їх
продуктивність.
Організація кормової бази залежить також і
від загальних особливостей. У степовій і лісостеповій зонах України, де
найбільш вигідне виробництво зерна як за виходом поживних речовин та і
собівартістю здебільшого практикується концентрактивний тип годівлі свиней.
Соковиті та земні корми в раціонах свиней, тут використовують лише для
поліпшення біологічної повноцінності.
Концкормів і стимуляції фізіологічних функцій
тварин, особливо відтворення поголів’я.
В зоні Полісся, де умови одержання високих врожаїв картоплі і коренеплодів,
питома вага концентратних кормів у раціонах свиней значно нижче і знаходиться
на рівні 65-70%.
Багатоплідність та швидкий ріст свиней
зумовлюють високу потужність фізіологічних процесів у їх організмі. До того ж
через їх недостатність, синтез мікробного білка і вітамінної групи Ву травному
каналі, свині порівняно з жуйними дуже вимогливі до амінокислотного складу
раціонів та вмісту в кормах названих вітамінів.
На
свинокомплексах і свинофермах широко використовують корми концентровані,
корне - і бульбоплоди, травне борошно, корми тваринного походження, зелену масу
бобових, комбінований силос, хлібну барду і сухий жом.
Типи годівлі свиней в господарствах різних кліматичних
зон України
Потреби свиней у поживних речовинах
найповніше задовольняються при згодовуванні сумішей концентрованих зернових і
тваринних кормів.
При годівлі свиней рекомендується три
основних типи годівлі: концентративно-корнеплодний, концентративно-картопляний
і концентратний.
В зимовий період в структурі раціону
концкорми за поживністю становлять 60-70%, коренеплоди, комбісилос і травне
борошно бобових - 35- 30%.Влітку у господарствах, де є посіви багаторічних
бобових трав( люцерни, конюшини, еспарцет), а також однорічних (віковівса,
кормового люпіну, щириці), концентровані корми в раціоні снановлять 60-65%,
зелені й соковиті - 40-35%.
Концентрований тип годівлі взимку в раціоні
концентрованих кормів не менше 80-85% соковитих, травного борошна (бобових) і
кормів тваринного походження -15-30%, а влітку концкормів 85-90%, зелених і
соковитих - 10-15%.
Концентровано - картопляний тип годівлі
застосовують у зонах, де на великих площах вирощують картоплю, багаторічні
трави й однорічні бобові (горох, вікоовес, люпін). Склад таких раціонів
концкорми за поживністю становлять 50-65% і травяне борошно взимку 10-15%,
влітку концкорми 60-65%, зелена трава й соковиті корми 35-40%.
Потреба
свиней у поживних речовинах
Нормальна
життєздатність свиней можлива за умов
постійного надходження в організм необхідної кількості поживних речовин корму.
Це органічні сполуки (протеїни, амінокислоти, жири і вуглеводи), мінеральні
речовини, вітаміни та інші, а також вода, енергія корму, що використовуються
організмом тварини у процесі росту і розвитку, а також для відтворення
потомства.
Отже, для забезпечення інтенсивності
росту тварини кормові раціони повинні бути збалансованими не тільки за
кормовими одиницями, перетравним протеїном, мінеральними речовинами, а й за
елементами енергетичного, амінокислотного та вітамінного живлення. Велике
значення має забезпечення свиней обмінною енергією.
Енергетичні
потреби свиней
Життєві процеси тваринного організму пов’язані
із споживанням певної кількості енергії. Потреба свиней в енергії
задовольняється за рахунок органічних речовин, які входять до складу кормів.
Джерелом енергії для свиней є білки, жири і вуглеводи кормів.
Енергетична потреба свиней – це потреба
їх в органічних речовинах, необхідних для обмінних процесів пов’язаних
з підтриманням життя і утворенням продукції. Загальну енергію корму називають
валовою енергією. Валова енергія корму без енергії калових мас і сечі, а в
жуйних тварин і без енергії метану називається обмінною енергією. Отже, перетравна
енергія у свиней більша, ніж у жуйних тварин.
Для оцінки потреби свиней у енергії
використовують вівсяну кормову одиницю. Крім того, для визначення енергетичної
цінності кормів введено в 1963 р енергетичну кормову одиницю (ЕКО), яка
дорівнює 10 МДж (2500 ккал) обмінної енергії. За допомогою ЕКО визначають
енергетичну цінність кожного виду корму.
Потреба
свиней у протеїні та амінокислотах
Основним структурним елементом клітин
і тканин тваринного організму є білок, джерелом якого є протеїн корму. Протеїн
корму складається із амінокислот, амідів та інших, які після розкладання в
травному каналі свиней використовують для утворення білка у вироблюваній
продукції – молоці, яйцеклітинах, сперматозоїдах тощо. Крім того, утворений з
амінокислот білок є основним каталізатором ферментативних процесів, особливо
травлення. Через це нестача в кормовому раціоні перетравного (засвоюваного
організмом) протеїну негативно позначається на інтенсивності росту свиней і
приводить до зниження і навіть припинення росту, підвищення загибелі ембріонів.
Перетравність протеїну залежить від
його амінокислотного складу, вмісту в ньому незамінних амінокислот. Із 22
амінокислот, які входять до складу білка корму, 10 є незамінними, тобто в
організмі свиней вони не синтезуються і повинні надходити з кормом. Для свиней
найбільш цінними незамінними амінокислотами, які входять до складу протеїну, є
лізин, метіонін+цестин і триптофан. Багато незамінних амінокислот в кормах
тваринного походження (незбираному і збираному молоці, кров’яному, м’ясо-кістковому
і рибному борошні), рослинного (у всіх бобових і особливо у соєвому шротах,
кормовому люпині, горосі, виці та багатьох інших бобових травах – люцерні,
конюшині, еспарцеті), в олійних культурах (соняшниковому шроті, льону, ріпаку
та ін.). У протеїні злакових зернових, особливо пшениці і кукурудзи, дуже мало
лізину.
Потреба свиней у протеїні залежить від їх
віку і напряму продуктивності. Поросятам до 2-місячного віку потрібно
перетравного протеїну в середньому 22% сухої речовини, або 220 г на одну
кормові одиницю, у віці 2 – 4 міс. – відповідно 16 – 18% і 160 – 180 г, у віці
6 – 8 міс. – 12% і 120 г.
Потреба холостих і поросних свиноматок у
протеїні висока, що зв’язано з утворенням яйцеклітин у холостих та розвитком і
ростом ембріонів у поросних свиноматок. Ще більше протеїну повинні містити
кормові раціони для підсисних маток, щоб підвищувалась лактація молока.
Потреба
свиней в жирі
Джерелом енергії в організмі тварин
є жир, що входить до складу клітин і тканин. Розкладаючись, 1 г жиру виділяє
39,77 кДж (9,5 ккал), тоді як 1 г вуглеводів виділяє не більше 17,17 кДж (4,1
ккал), білка – 22,61 кДж (5,4 ккал). Для росту і розвитку свиней, особливо
молодняку, необхідний жир, зокрема незамінні жирові кислоти (лінолева,
ліноленова, арахідонова). Жири використовуються в організмі свиней не тільки як
джерело енергії, а і як структурні елементи тканин і клітин. У перші дні життя
поросят, коли вони вживають переважно материнське молозиво і молоко, вміст жиру
в молоці такий самий, як і білка. Незамінні жирні кислоти входять до складу
ядра клітини і безпосередньо впливають на відтворення потомства.
Якщо в раціоні немає або мало жиру,
сповільнюється або припиняється ріст поросят і збільшується їх смертність. Жир
захищає тіло тварини від охолодження (підшкірний жир), відкладаючись навколо
життєво важливих органів товстим шаром, запобігає їх механічним пошкодженням. У
правильно складеному кормовому раціоні для поросят жиру 3%, для дорослих свиней
– 1,5% сухої речовини.
Потреба
свиней у вуглеводах
Вуглеводи корму є основним джерелом
енергії в організму тварини, забезпечуючи потребу свиней в обміні енергії на 70 – 80%. Всі рослинні
корми містять моносахариди – глюкозу, фруктозу, монозу, галактозу; дисахариди –
мальтозу; трисахариди – рафінозу; полісахариди – крохмаль, клітковину,
пентозани, геміцелюлозу та ін. Корми тваринного походження містять вуглеводи у
вигляді глікогену (у м’язах та печінці), а також лактози, що є складовою
частиною молока. Майже всі вуглеводи корму беруть активну участь у обмінних
процесах, однак на відміну від жуйних тварин використання свинями деяких
вуглеводів залежить від їх віку.
Клітковина в раціоні свиней
відіграє не лише дуже важливу транспортну роль, а й бере активну участь у
обміні речовин. Вона запобігає канібалізму не лише у свиноматок, а й всіх
вікових груп свиней. Поросні свиноматки, яким у раціоні дають не менше 0,5 кг
на добу високоякісного борошна з трави чи сіна бобових (люцерни, конюшини,
еспарцету) або січки сіна цих культур, зібраних у період бутонізації, не
виявляють канібалізму у дають у приплоді великих життєздатних поросят.
Потреба
свиней у мінеральних речовинах
Мінеральні речовини входять до складу
всіх клітин, тканин, гормонів, ферментів і багатьох вітамінів. Тіло тварини
містить близько 60 мінеральних елементів, основними з яких є кальцій, фосфор,
натрій, хлор, залізо, магній, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод. Вони
надходять в організм з водою, кормом і беруть активну участь у всіх обмінних
процесах. Кальцію і фосфору у золі з тіла тварини близько 70% загальної
кількості мінеральних речовин. Майже увесь кальцій організму входить до складу
кісток, і лише незначну частину його містить м’язова тканина тварин. Фосфор
також входить до складу всіх тканин організму, але дещо більше Йоно в нервовій
і жировій тканинах. Стабільніше співвідношення кальцію і фосфору (2:1)
спостерігається в кістках.
Потреба
свиней у вітамінах
Вітаміни – це складні біологічно
активні органічні сполуки. Вони входять до складу клітин і регулюють обмін
речовин у тварин. При нестачі в організмі вітамінів порушуються обмінні
процеси, погіршується використання поживних речовин корму, внаслідок чого
сповільнюється або припиняється ріст тварини (іноді тварина може загинути). При
відсутності у кормах певного вітаміну тварини хворіють на авітаміноз. Велике
значення мають вітаміни для свиней при концентратних типах раціонів. Введення в
раціон молодняку свиней високоякісного люцернового сіна сприяє запобіганню
захворювання на рахіт. Найчастіше в кормових раціонах не вистачає вітаміну А,
який впливає на обмінні процеси й інтенсивність росту. Багато вітаміну А
потребують підсисні свиноматки, поросята і молодняк свиней. Відсутність чи
нестача вітаміну D, який сприяє засвоєнню в організмі кальцію і фосфору,
спричинює захворювання молодих ростучих свиней на рахіт, а дорослих – на остеомаляцію.
Нестача вітаміну Е знижує відтворні якості самців.
Свині не синтезують вітаміни групи В,
тому вони повинні надходити в організм тварин разом з кормами. Джерелом
вітаміну А є каротин зелених кормів, сіна, трав’яного борошна, червоної моркви
і силосу, вітаміну D – високоякісне сіно бобових (люцерни, конюшини,
еспарцету), силос.
ТЕХНІКА
ГОДІВЛІ ТА ПОРЯДОК ЗГОДОВУВАННЯ КОРМІВ
В
літній період застосовується прогресивний метод згодовування зелених кормів для
свиного поголів’я. Зелену масу з успіхом
згодовують у великій кількості, особливо в літніх таборах. Літньо-табірне
утримання дозволяє вводити в раціон такі корми не тільки не тільки на малих і
середніх фермах але і на промислових комплексах.
Основною умовою підвищення згодовування зеленої маси і її поживності є
організація продуктивності зеленого конвеєра. Схеми зеленого конвеєра можуть
бути різними в залежності від посівного матеріалу та інших умов.
В
літніх таборах ферм і комплексів підгодівля свиней зеленою масою забезпечується
за рахунок багаторічних трав – люцерни та конюшини. Траву краще згодовувати у
вигляді пасти в суміші з іншими кормами. Для приготування пасти використовують
подрібнювачі „Волгар 5” та інші.
Поряд із стаціонарним утриманням у літній період, свиней утримують також
з використанням пасовищ. Такий спосіб утримання з успіхом використовують у
племінних або невеликих господарствах, що позитивно відображається на
відтворних функціях тварин: у свиноматок зменшується прохолося, рідше спостерігається
ускладнення при опоросах, менше буває мертвонароджених поросят, підвищується
молочність свиноматок.
Правила
випасання та розпорядок дня при пасовищному утриманні.
Пасуть тварин спочатку 1 – 2 години на добу, поступово збільшуючи тривалість
випасу на 8 – 10-й день. Виганяють свиней на пасовище двічі на день: вранці
після спадання роси та в другій половині дня, коли спадає спека. В літні жаркі
дні (червень-липень) свиней слід пасти з 4 – 5-ї години ранку і з 15 – 16-ї
год., у серпні-вересні – з 6 – 7-ї години ранку і з 15 – 17-ї години. Загальна тривалість денного випасання свиней
становить 6 – 8 годин, по 3 – 4 години за один раз. Зазначені строки
перебування свиней на пасовищі орієнтовні, оскільки вони залежать від
кліматичних умов і якості травостою. На доброму пасовищі свині наїдаються за 1
– 1,5 години, коли вони починають рити землю або погано пастись, їх слід
загнати в табір.
Поросним свиноматкам за тиждень до опоросу і через 4 – 5 днів після
нього свіжоскошену траву слід згодовувати із годівниць і випускати тільки для
коротких прогулянок. На 6-й день після опоросу свиноматок можна виганяти на
пасовище невеликими групами по 4 – 5 голів два рази на день і тримати не більше
30 хв щоразу. В подальшому тривалість випасання подовжують, доводячи його до
1,5 год. У період дощів свиней слід випасати на природних пасовищах зі щільною
дерниною. Не можна випасати їх на ділянках, засіяних багаторічними травами у
рік їх висіву, а також пізньої осені, оскільки рослини, що йдуть в зиму, погано
перезимовують.
Орієнтовна потреба в пасовищах на добу для 1 голови становить, м2
: відлучених поросят – 1,5-2,5; ремонтних свинок і молодняка на відгодівлі –
2,5-5: свиноматок і кнурів – 6-10.
Встановлено, що за рахунок випасання потреба свиней у протеїні
забезпечується на 40-60%, а загальною поживністю на 20-50%. Тому при
табірно-пасовищному утриманні свиней необхідно обов’язково підгодовувати концкормами і скошеною зеленою масою
сіяних трав. Так, поросних свиноматок підгодовують один раз з розрахунку 1-1,5 кг концкормів і 2-2,5 кг
зеленої маси, а підсисним дають двічі відповідно по1-2 і 1-1,5 кг за кожну
годівлю. Відгодівельному і ремонтному молодняку за день згодовують від 0,7 до
1,5 кг концкормів і 1,5 – 2 кг зеленої
маси.
Згодовують концентровані корми свиням
не раніше як через 1-1,5 год після повернення їх з пасовища, щоб свині не
повертались раніше з пасовищ, а максимально використовували їх.
Оптимальна кількість тварин в одній кормовій групі на пасовищі може бути
такою, голів: холості й поросні свиноматки – 70, підсисні з поросятами – 30,
відлучені поросята – 200, ремонтний і відгодівельний молодняк – 100.
При широкому використанні у годівлі свиней зеленої маси раціони тварин потрібно контролювати
й балансувати. Особливо за такими мінеральними речовинами, як кухонна сіль,
фосфор, кобальт, мідь, цинк, марганець. Сіль, фосфати, кісткове борошно,
крейду, мелене вапно свиням дають разом з концкормами.
Поросятам-сисунам у порядку підгодівлі можна давати крейду, кісткове
борошно, червону глину, деревне вугілля з листяних порід. Зазначені мінеральні
корми поросятам дають у низеньких коритцях у підгодівельних відділеннях
станків.
Напування тварин в літній період має велике значення, тому організації
безперервного надходження свіжої
доброякісної води надають особливе значення.
Для напування свиней табори забезпечують автонапувалками або необхідною
кількістю корит для води. Загальна потреба в автонапувалках – одна напувалка на
20-25 голів. Якщо у господарстві немає можливості користуватись централізованим
водопостачанням, то при організації водопою свиней використовують пересувні
цистерни, різні місткості, які з’єднують з автонапувалками трубами. Добова
потреба свиней у воді становить, л на голову: кнурів-плідників – 10, свиноматок
холостих і поросних – 12, свиноматок підсисних з приплодом – 20, відлучених
поросят – 2, ремонтного та відгодівельного молодняка – 6. Потреба у воді і
продуктивність тварин залежить від температури води. Як дуже холодна, так і
тепла вода погано задовольняє спрагу й слабо стимулює секреторну функцію
органів травлення. Оптимальною вважається температура води 10 - 16ºС.
Розрахунок зеленого конвеєра для свинарської ферми.
У зеленому конвеєрі для лісостепової зони
України найбільше повинні використовуватись багаторічні бобові трави (люцерна,
еспарцет, конюшина) і їх сумішки з багаторічними злаковими травами (тимофіївка,
вівсяниця, тонконіг, райграс). Зелена маса цих рослин багата на білки,
вітаміни, мінеральні речовини, її охоче поїдають свині. Ці рослини рано
відростають весною і дають корми протягом майже всього літа, стійкі проти
витоптування, добре відростають після спасування і є добрими попередниками для
інших культур, збагачуючи грунт азотом.
З однорічних бобових культур
для конвеєра можна використовувати яру чи озиму вику, сою, горох, чину, а з
однорічних злакових – озиме жито, кабачки, кормові гарбузи і ін.
Орієнтовна схема зеленого
конвеєра лісостепової зони України
подана нижче у таблиці:
Таблиця
Орієнтовна схема
зеленого конвеєра для
свиней у районах зони
Лісостепу України
|
Культура
|
Час посіву
|
Час використання
|
|
|
початок
|
кінець
|
||
|
Топінамбур,
озимі хрестоцвіті
|
Минулих років
|
01.04
|
05.05
|
|
Озиму жито,
озима вика
|
20-25.08
|
05.05
|
15.05
|
|
Люцерна
|
Минулих років
|
10.05
|
10.06
|
|
Конюшина
|
Минулих років
|
15.05
|
15.06
|
|
Вика, чина,
овес першого строку висіву
|
5-10.04
|
10.06
|
25.06
|
|
Люцерна, отава
першого укосу
|
5-10.04
|
20.06
|
05.07
|
|
Вика, овес
другого строку висіву
|
25-30.04
|
20.06
|
05.07
|
|
Кукурудза,
горох першого строку висіву
|
5-10.05
|
05.07
|
20.07
|
|
Чина або вика
яра, суданка першого строку висіву
|
5-10.05
|
05.07
|
20.07
|
|
Кабачки,
кормова капуста, турнепс
|
5-10.05
|
20.07
|
10.09
|
|
Гарбузи,
кормова капуста, турнепс
|
5-10.05
|
25.08
|
10.11
|
|
Кукурудза
(вика, овес) - післяжнивні
|
10.07
|
10.09
|
05.10
|
Запитання
і завдання для самоконтролю:
1. Які є типи годівлі свиней?
2. Що Що таке загальна поживність раціону?
3. Як впливають незамінні амінокислоти і вітаміни на продуктивність свиней?
4. Як впливають грубі і соковиті корми на продуктивність свиней?
Немає коментарів:
Дописати коментар