неділя, 12 березня 2017 р.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА”



МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ
ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ











ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ  “ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА
ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА”



















2014


Укладач
Моруга Л.М., викладач Мирогощанського аграрного коледжу


Рецензенти:
Якименко Г.О., викладач ВП НУБіП України “Немішаївський агротехнічний коледж”;
Прокопчук О.Г., викладач Каховського державного аграрного технікуму;
Радченко В.І., викладач Хомутецького ветеринарно-зоотехнічного технікуму Полтавської ДАА;
Крисюк Р.В., викладач Горохівського коледжу Львівського НАУ;
Галузинська В.М., викладач Іллінецького  державного аграрного коледжу;
Пунько О.І., викладач Березоворудського технікуму
Полтавської ДАА;
Шаповал Н.О., викладач ВП НУБіП України “Бобровицький коледж економіки та менеджменту
ім. О.Майнової” 


Редактор
Салмай Н.М.


Відповідальна
за випуск

Кириченко Г.Д.




1. Від однієї дорослої свиноматки в одному опоросі одержують поросят:
4–3
20–22
22–24
10–12  +
Л-4, с.31

2. Тривалість періоду поросності у свиноматок, днів:
90–100
80–70
114–116  +
210–220
Л-4, с.30

3. Забійний вихід у свиней:
40–30%
20–25%
50–60 %
75–85% +
Л-4, с.36

4. Типи продуктивності свиней:
сальний, м’ясний, м’ясо-сальний  +
беконний, універсальний
м’ясний, сальний, беконний
універсальний, беконний, комбінований
Л-4, с.48

5. Залежно від вгодованості свиней розрізняють такі кондиції:
заводська, виставкова, племінна
племінна, заводська, відгодівельна
заводська, виставкова, відгодівельна, голодна +
заводська, племінна, голодна
Л-4, с.40

6. Найбажаніший тип конституції для беконних свиней:
грубий щільний
ніжний щільний  +
грубий рихлий
ніжний рихлий
Л-4, с.39

7. Конституцію та екстер’єр свиней оцінюють за шкалою:
50 балів
10 балів
20 балів
5 балів +
Л-4, с.114

8. Живу масу свиней визначають:
за промірами, зважуванням +
фотографуванням, за промірами
за промірами, візуально
зважуванням, візуально
Л-4, с.45
9. Вкажіть проміри, які необхідно брати у свиней для визначення живої маси:
висота в холці, глибина грудей
довжина тулуба, обхват грудей за лопатками +
ширина грудей, висота в холці
висота в холці, обхват грудей за лопатками
Л-2, с.22

10. Кількість сосків у свиноматок повинно бути не менше:
6
8
7
12 +
Л-2, с.32

11. До м’ясного напряму продуктивності належать породи свиней:
українська беконна, велика біла
миргородська, дюрок, велика чорна
українська м’ясна, полтавська м’ясна, червона білопоясна +
українська м’ясна, велика чорна, миргородська
Л-3, с.87; Л-4, с.67

12. До універсального напряму продуктивності належать породи свиней:
українська степова біла, велика біла +
полтавська м’ясна, миргородська
ландрас, дюрок, уельська
миргородська,  велика біла, дюрок
Л-3, с.78

13. До сального напряму продуктивності належать породи свиней:
ландрас, уельська
миргородська, велика чорна, українська степова ряба +

українська степова біла, дюрок
велика біла, уельська, дюрок
Л-3, с.104

14. Для ремонту стада свиней у господарства завозять кнурів і маток з:
відгодівельних
товарних
племінних +
репродукторних
Л-4, с.82

15. Для ремонту стада свиней створюють групу:
ремонтну
племінну +
репродукторну
відгодівельну
Л-4, с.83

16. У племінних свиногосподарствах застосовують:
чистопородне розведення +
вбирне схрещування
гібридизацію
ввідне срещування
Л-4, с.92

17. Основні ознаки при визначенні комплексного класу кнурів і свиноматок:
жива маса, конституція, екстер’єр, власна продуктивність, сумарний клас батьків
оцінка за якістю потомства, власна продуктивність, екстер’єр, жива маса, клас батька
жива маса, конституція, екстер’єр, власна продуктивність, клас матері
жива маса, довжина тулуба, екстер’єр, оцінка за відтворювальною здатністю, власна продуктивність, оцінка за якістю потомства +
Л-4, с.113

18. У результаті бонітування свиней поділяють на класи:
еліта-рекорд, еліта, І клас–ІІ клас, позакласні
еліта, І клас, ІІ клас, позакласні, в окремих випадках – еліта-рекорд +
еліта, І клас, ІІ клас
І клас, ІІ клас, позакласні
Л-4, с.113



19. Основні ознаки при визначенні комплексного класу для молодняку свиней до шестимісячного віку:
жива маса, сумарний клас батьків +
жива маса, клас матері, молочність
жива маса, клас батька, великоплідність
жива маса, довжина тулуба, породність
Л-4, с.116

20. Основний документ, який оформляють після опоросу  свиноматки:
станкова картка підсисної свиноматки +
книга обліку свиноматок
картка племінної свиноматки
журнал парування і осіменіння свиноматок
Л-4, с.90

21. Методи мічення свиней:
холодне траврування
татуювання, вищипування, биркування  +
вищипування, биркування, таврування
биркування, присвоєння групових номерів

Л-4, с.89

22. Засоби мічення свиней при татуюванні:
щипці з овальним і трикутним лезом
татуювальні щипці, мастика  +
аплікатор для прикріплення бирок на тварину
щипці з овальним лезом, мастика
Л-4, с.89

23. При чистопородному розведенні свиноматок великої білої породи парують з кнурами тільки:
миргородської породи
різними породами
великої білої породи +
української м’ясної породи
Л-4, с.92

24. Потомство свиней, одержане внаслідок схрещування, називається:
гібридним
помісним +

чистопородним
породндо-лінійним
Л-4, с.93

25. Види схрещування у свинарстві:
вбирне, ввідне, відтворне, промислове +
гібридизація, вбирне, ввідне, відтворне
вбирне, ввідне, відтворне, чистопородне
чистопородне, промислове, заводське, відтворне
Л-4, с.94
26.  Скорочена назва племінної картки свиноматки:

Ф2–св +

Ф1–св
Ф5–св
Ф7–св

Л-4, с.90


27. У свинарстві використовують такі способи штучного осіменіння свиней:
ручний, гніздовий
фракційний, нефракційний +
ручний, фракційний
індивідуальний, груповий
Л-4, с. 173

28. Свиней за походженням оцінюють і відбирають на основі:
родоводу +
картки кнура, відомості зважування
картки свиноматки, відомості зважування
картки обліку свиней
Л-3, с. 126

29. Ввідне схрещування у свинарстві використовують для поліпшення:
скоростиглості вітчизняних порід
м’ясності вітчизняних порід  +
сальності вітчизняних порід
багатоплідності вітчизняних порід
Л-4, с.94

30. Відтворне схрещування у свинарстві використовують при ство­ренні:
порід, типів, ліній  +
помісей

гібридів
інбридингів
Л-4, с.94

31. Промислове схрещування у свинарстві застосовують для одержан­ня:
ремонтного відгодівельного молодняку
чистопородного відгодівельного молодняку
племінного відгодівельного молодняку
товарного відгодівельного молодняку +
Л-4, с.95

32. Породно-лінійна гібридизація свиней передбачає схрещування порід та їх помісей з кнурами:
внутріпородних ліній
спеціалізованих ліній    +
міжпородних ліній
синтетичних ліній
Л-4, с.96

33. Призначення свинарників-маточників::
відгодівля свиней
дорощування молодняку
вирощування відлучених поросят
проведення опоросів і вирощування поросят-сисунів +
Л-4, с.120

34. Типи годівлі свиней:
концентратний, концентратно-коренеплідний, концентратно-картопля­ний+
концентратний, концентратно-коренеплідний, соковитий
концентратний, концентратно-картопляний, змішаний
концентратний, коренеплідно-картопляний
Л-4, с.131

35. Питома вага концентрованих кормів при концентратному типі годівлі свиней:
40–50%
50–60%
80–85%  +
40–35%
Л-4, с.131


36. Питома вага концентрованих кормів при концентратно-картопля­ному типі годівлі свиней:
40–20%
50–65%  +
80–90%
20–10%
Л-4, с.131

37. Потреба свиней в поживних речовинах залежить від:
породи, віку, вгодованості
віку, живої маси, фізіологічного стану    +
живої маси, періоду відгодівлі
породи, живої маси
Л-1, с.113

38. Під час  складання раціонів для різних груп свиней слід брати до уваги:
склад корму і його кількість
поживні речовини корму
склад і поживні речовини корму
поживну цінність корму і його оптимальну даванку +
Л-1, с.112

39. До концентрованих кормів належать:
зерно злакових і бобових культур, відходи борошномельного, олійного виробництва +
зерно бобових, відходи борошномельного виробництва, жом
зерно злакових, відходи олійного виробництва, сінне борошно
відходи борошномельного і олійного виробництва, збиране молоко
Л-4, с.132

40. До кормів тваринного походження належать:
трав’яне та рибне борошно, молоко, шроти
молоко і продукти його переробки, м’ясо-кісткове, кров’яне та рибне борошно   +
молоко і продукти його переробки, картопля
м’ясо-кісткове, кров’яне та рибне борошно, морква
Л-4, с.133

41. До соковитих кормів належать:
морква, картопля, зелена трава, горох
зелена трава, комбінований силос, картопля, соя

морква, картопля, буряк, гарбузи, зелена трава, комбінований силос +
морква, картопля, зелена трава, горох
Л-4, с.133

42. Повноцінні комбікорми – це суміш:
концентрованих кормів і білково-вітамінно-мінеральних добавок +
макухи і шротів, зеленої маси, сухого молока
концентрованих кормів, кормів тваринного походження
грубих і соковитих кормів з добавкою вітамінів, мінеральних та інших поживних речовин
Л-4, с.136

43. Комбікорми-добавки представлені:
білково-вітамінно-мінеральними добавками
білково-вітамінними добавками, замінниками незбираного молока, повноцінними комбікормами
білково-вітамінними добавками з комбікормами-концентратами
білковими концентратами, білково-вітамінними добавками, білково-вітамінно-мінеральними добавками, замінни­ками незбираного молока +
Л-4, с.137

44. Премікси – це суміш біологічно активних речовин, у склад яких входять:
вітаміни, мікроелементи, амінокислоти, антиоксиданти, смакові та ароматичні добавки  +
смакові та ароматичні добавки, амінокислоти, антиоксиданти, жир
вітаміни, мікроелементи, амінокислоти, протеїн
вітаміни, амінокислоти, антиоксиданти, вуглеводи
Л-4, с.137

45. За своїм призначенням премікси поділяються:
профілактичні, лікувальні, антистресові +
комбіновані, лікувальні, повноцінні
антистресові, лікувальні, неповноцінні
гранульовані, розсипні, брикетовані

Л-4, с.137


46. Суть сухого способу переробки зерна для свиней:
плющення, екструдування, підсмажування, зволоження
розмелювання, подрібнення (плющення), екструдування, гранулювання, підсмажування +
розмелювання, гранулювання, підсмажування, висушування
подрібнення (плющення), екструдування, розмелювання, запарювання
Л-5, с.14

47. Екструдування кормів – це:
біотермічна обробка кормів +
термічна обробка кормів
хімічна обробка кормів
фізична обробка кормів
Л-5, с.15

48. Для переробки концентрованих кормів методом екструзії використовують екструдери:
ДМ, ДДМ, КДМ-2
КДУ-2,0, ЕКЗ-95, Ф-ГМ
ЕКЗ-95, ЕКЗ-170 +
КДУ-2,0, ДКУ-5, КДМ-2
Л-4, с.122

49. Із грубих кормів свиням згодовують:
трав’яне борошно, сінне борошно, полову +
сіно, подрібнену солому, полову, трав’яне борошно
сіно, полову, гілковий корм, трав’яне борошно
сіно, сінне борошно, гілки хвої
Л-4, с.133

50. Шроти – це відходи технічних виробництв:
борошномельного
цукрового
спиртового
олійного +
Л-4, с.133


51. Співвідношення кормів у раціонах підсисних свиноматок  (відсоток за поживністю):
концентровані – 80%, сінне борошно – 15%, соковиті – 30%
концентровані – 50%, сінне борошно – 5%, соковиті – 15%
концентровані – 70%, сінне борошно – 10%, соковиті – 20% +
концентровані – 90%, сінне борошно – 5%, соковиті – 5%
Л-5, с.14

52. Основні заходи, що входять в організацію відтворення стада свиней:
підготовка відгодівельного молодняку для племінного використання
організація парування, його контроль, догляд і утримання тварин з урахуванням фізіологічного стану
підготовка вибракуваних кнурів, свиноматок до парування
організація парування і його контроль +
Л-4, с.150

53. Заплідненість свиноматок – це відношення:

кількості свиноматок, що осіменили до кількості запліднених
кількості запліднених свиноматок до числа тих, що осіменили +
кількості загальної кількості свиноматок у стаді до запліднених
кількості запліднених свиноматок до загальної кількості свиноматок
Л-4, с. 174


54. На фермах опороси основних свиноматок доцільно одержувати:
у січні–лютому і в червні–липні  +
у квітні–травні і листопаді–грудні 
у вересні–жовтні
у вересні–жовтні і листопаді–грудні
Л-4, с.150


55. До якого опоросу підвищується плодючість свиноматки?
першого – другого
третього – четвертого
сьомого – восьмого
п’ятого – шостого +

Л-2, с.54


56. Опороси перевірюваних свиноматок доцільно одержувати:
у листопаді–грудні
у січні–лютому
у березні, квітні–травні +
січні-березні
Л-4, с.150

57. Поросних свиноматок переводять у приміщення для опоросів за:
3–7 діб +
10–12 діб
12–15 діб
16–20 діб
Л-2, с. 138

58.  Турові опороси – це опороси:
які проходять протягом 3–5 днів +
коли матки просяться одна після другої через довгий період
які проходять у певний період року
які проходять у певний місяць
Л-4, с.151


59. Після оцінки першого результативного опоросу перевірюваних свиноматок переводять:
в основне стадо +
у відгодівельну групу
у товарну групу
у репродукторну групу
Л-2, с.54

60. Основні свиноматки – це дорослі тварини, призначені для:
вибракування
відгодівлі
одержання молодняку +
ремонту стада
Л-4, с.151

61. Поросята-сисуни – це поросята:
на відгодівлі
від народження до відлучення +
від 7 днів до відлучення
на дорощуванні
Л-4, с.152

62. Кількість живих поросят у гнізді при народженні – це:
багатоплідність +
великоплідність
молочність
маса гнізда

Л-4, с. 31



63. Відлучені поросята –  це молодняк:
у віці від 60–70 днів до 4–5 місяців
у віці від 70–80 днів до 5–6 місяців
у віці від 26–60 днів до 3–4 місяців +
старше 6-ти місяців
Л-4, с.152

64. Ремонтний молодняк – це:
молодняк для відтворення поголів’я +
поросята від народження до відлучення
поросята після відлучення на дорощуванні
молодняк після 6-ти місяців

Л-4, с.152

65. Для ремонту стада і щорічного вибракування 25–30% основного маточного поголів’я на 100 маток повинно припадати перевірюваних:
30–40 голів
50–60 голів +
45–65 голів
15–30 голів
Л-6, с. 39

66. При складанні плану підбору свиней враховують:
походження, стан здоров’я, конституцію,  екстер’єр, продуктивність, якість потомства +
живу масу кнурів та свиноматок, походження, продуктивність, екстер’єр,
вік кнурів та свиноматок, вгодованість кнурів та свиноматок, походження, продуктивність, якість потомства
породність кнурів та свиноматок, стан здоров’я, конституцію,  екстер’єр, продуктивність, якість потомства

Л-4, с.107

67. При реалізації племінних свиней видається:
картка продуктивності молодняку
племінне свідоцтво +
акт відбору молодняку, племінне свідоцтво
картка відбору молодняку Ф1–СВ
Л-4, с.91

68. Вік досягнення живої маси свиней 100  кг називають;
статевою зрілістю
фізіологічною зрілістю
господарською зрілістю
скоростиглість +

Л-4, с.110


69.На якому вусі поросят ставлять гніздовий номер?
лівому +
правому
на лівому і правому
немає різниці

Л-2, с.211


70. Парні номери ставлять:
кнурам
кастратам
свинкам +
немає різниці
Л-4, с.89

71. Вперше використовують кнурів для парування при досягненні:
11–12 місяців, 160–180 кг  +
7–8 місяців, 90–100 кг
14–16 місяців, 180–190 кг
16–18 місяців, 190–200 кг
Л-4, с.156

72. Гніздовий номер – це:
порядковий номер поросяти у гнізді
кількість поросят у гнізді
кількість свинок у гнізді
порядковий номер опоросу з початку року +

Л-2, с.211

73. Режим статевого використання кнура-плідника залежить від:
віку, породи, індивідуальних особливостей тварини   +
віку, індивідуальних особливостей тварини, фізіологічного стану 
породи, індивідуальних особливостей тварини, якості сперми
віку, породи, фізіологічного стану, якості сперми
Л-4, с.156

74. Під час нормування годівлі кнурів враховують:
живу масу, інтенсивність використання кнурів, об’єм еякуляту
вік, інтенсивність використання кнурів, статеву здатність 
вік, живу масу, інтенсивність використання кнурів  +
вік, живу масу, об’єм еякуляту
Л-4, с.159

75.Тривалість племінного використання кнурів-плідників:
4–5 років
2–3 роки +
5–6 років
6–7 років

Л-4, с.323


76. Корми, що згодовують кнурам-плідникам в обмеженій кількості:
об’ємисті корми +
корми тваринного походження
комбікорми
концентровані корми
Л-4, с.159


77. Назвіть коефіцієнт переводу свиней в умовні голови:
1,0
0,3 +
0,02
0,1

Л-8, с.222


78. Для своєчасного виявлення свиноматок в охоті використовують:
племінних кнурів
кнурів-плідників
кнурів-пробників +
ремонтних кнурів
Л-4, с.154

79. Вік і жива маса свинок при першому паруванні:
9–10 місяців, 120 кг +
7–8 місяців, 100 кг
6–7 місяців, 90 кг
8–9 місяців, 110 кг
Л-4, с.171

80. Цикл відтворення свиноматок включає фізіологічні періоди:
поросність, лактація, холостий період, відпочинок
парування та поросність, лактація, холостий +
парування, лактація, холостий період, опорос
поросність, лактація, непродуктивний період
Л-4, с.170

81. Інтенсивність використання свиноматок – це:
кількість поросят, що отримують від свиноматок за цикл відтворення
число опоросів і кількість поросят за цикл відтворення
число опоросів, що отримують від свиноматок за цикл відтворення
число опоросів і кількість поросят, що отримують від свиноматок за рік +
Л-4, с.170

82. Стадії статевого циклу у свиноматок:
збудження, гальмування, затухання
збудження, гальмування, рівноваги +
збудження, рівноваги, охоти
збудження, охоти, затухання
Л-4, с.171



83. Охоту у свиноматок у більшості господарств виявляють:
вранці +
ввечері
в обід
будь-коли

Л-4, с.172


84.  Свиноматка приходить в охоту після опоросу через:
29–30 днів
19–21 днів +
30–45 днів
45–50 днів
Л-4, с. 171; Л-5, с.7

85. Річне навантаження свиноматок на кнура при штучному осіменінні:
200–250 голів
200–280 голів
100–150 голів
350–400 голів +
Л-4, с. 173

86. Кнурів розпочинають привчати до садок на чучело з:
4-місячного віку
2-місячного віку
3-місячного віку
6-місячного віку +

Л-3, с.172



87. Охота – той період тічки, коли свиноматка:
не приймає кнура і стає неможливим її запліднення
агресивно відноситься до кнура
не приймає і агресивно відноситься до кнура
приймає кнура і стає можливим її запліднення +
Л-5, с.7

88. Кратність осіменіння свиноматок:
2  +
4
6
5
Л-4, с.172

89. Свиноматок осіменяють з такими ознаками:
наявністю рефлексу нерухомості
охоти, статевим збудженням
охоти і наявністю рефлексу нерухомості +
статевого збудження, тічки
Л-4, с.172

90. При підготовці до осіменіння свиноматки повинні мати:
відгодівельну вгодованість
заводську вгодованість +
виставкову вгодованість
м’ясну вгодованість
Л-4, с.164

91. Свиноматку  після парування називають:
холостою
фактично поросною
підсисною
умовно поросною +
Л-4, с.152

92. Дату очікуваного опоросу визначають за допомогою:
календаря поросності +
племінного свідоцтва
станкової картки
картки обліку продуктивності
Л-4, с.107

93. Продуктивність свиноматок оцінюють за:
багатоплідністю, масою поросят у віці 60–80 днів
багатоплідністю, масою гнізда поросят у віці 45–60 днів +
багатоплідністю, масою поросят у віці 26 днів
масою поросят у віці 60 днів, великоплідністю
Л-4 , с.113

94.Підготовка маток до осіменіння триває від:
8 до 50 днів
10 до 60 днів
7 до 40 днів +
9 до 65 днів
Л-6, с. 71

95. Для годівлі свиноматок, яких готують до осіменіння з низькою вгодованістю,  норми годівлі збільшують на:
25–30%
20–25%
15–20% +
10–15%
Л-4, с.164

96. Під час нормування годівлі поросних свиноматок враховують чинники:
жива маса, період поросності, багатоплідність
жива маса, вік, період поросності +
вік, період поросності, скоростиглість
жива маса, скоростиглість, багатоплідність
Л-3, с.198

97. Повноцінність годівлі для поросних свиноматок контролюють за:
якістю і біологічною повноцінністю кормів +
кількістю кормів, кратністю годівлі
структурою раціону, способами роздачі кормів
типом годівлі, кратністю годівлі
Л-4, с.177

98. Після осіменіння свиноматок їх не менше двох–трьох днів утримують:
на кормових майданчиках
на вигульних майданчиках
в індивідуальних станках +
в групових станках

Л-4, с. 176


99. Для нормального розвитку ембріонів молодим свиноматкам у перші місяці поросності потрібно перетравного протеїну з розрахунку на 1 к.од.:
110 г +
90 г
80 г
70 г
Л-4, с.177

100. Жива маса молодої свиноматки за період поросності повинна збільшитися на:
40–50 кг +
10–20 кг
15–18 кг
10–15 кг
Л-2, с.128


101. Жива маса дорослої свиноматки за період поросності повинна збільшитися на:
10–15 кг
15–20 кг
30–35 кг +
10–5 кг
Л-2, с.128

102. Опорос у свиноматок триває:
від 1,5 до 6 годин +
від 1,5 до 10 годин
від 1,5 до 12 годин
від 2 до 15 годин
Л-4, с.185

103. Поросята народжуються через кожні:
30–40 хвилин
15–20 хвилин +
50–60 хвилин
70–80 хвилин
Л-2, с.139

104. Після опоросу соски свиноматки обробляють:
розчином перекису водню
розчином фурациліну
розчином сірчанокислого заліза
розчином калію перманганату +
Л-2, с.139

105. Анемія – захворювання поросят, що викликається нестачею:
кальцію і фосфору
заліза і міді +
солі і води
цинку і калію
Л-4, с.198

106. З метою запобігання анемії поросят вводять препарати:
ампіцилін, хлорид натрію
пеніцилін, фізіологічний розчин
новокаїн, феродекс
феродекс, фероглюкін +
Л-4, с. 198


107. На який день поросятам вводять препарати проти анемії?
при народженні
2–3 +
3–4
4–5
Л-1, с. 198

108. З якого віку дають воду поросятам-сисунам:
при народженні
з 12 дня
з 34 дня +
з 6–7 дня
Л-4, с. 200

109. Для обробки новонароджених поросят обов’язковими прийомами є:
розміщення в зону локального обігріву з температурою повітря 10–120С
купання в теплій воді
звільнення носа від плівок і слизу, обрізання і знезараження пуповини, розміщення в зону локального обігріву +
купання в холодній воді
Л-4, с.185

110. Оптимальна температура повітря в свинарниках-маточниках:
14–16 0С
18– 22 0С +
10–12 0С
11–12 0С
Л-2, с.137

111. Температура повітря в зоні відпочинку поросят у першу декаду:
20–250С
26–300С +
16–180С
14–16 0С
Л-4, с.197

112. На товарних фермах свиногосподарств застосовують:
місячні опороси
цілорічні опороси
рівномірні опороси
сезонні опороси +
Л-2, с.56

113. Щоб запобігти травмуванню сосків у свиноматок після опоросу поросятам:
скушують ікла +
скушують зуби
притуплюють різці
скушують зуби і ікла
Л-2, с.139

114. Станок для підсисної свиноматки складається із відділень:
для свиноматки та відпочинку відлучених поросят
для свиноматки та підгодівлі відлучених поросят
для свиноматки, відпочинку та підгодівлі поросят-сисунів +
для свиноматки,  відпочинку та підгодівлі відлучених поросят
Л-3, с.202

115. Після опоросу під свиноматкою залишають:
5–6 поросят
10–12 поросят +
14–16 поросят
3–4 поросят
Л-4, с.188

116. Після опоросу поросят підсаджують до свиноматки через:
4 години
5 годин
1 годину +
6 годин
Л-4, с. 186

117. Жива маса поросят при народженні:
1,5–2,0 кг
3–3,5 кг
1,0–1,3 кг +
2,5–3,0 кг
Л-4, с. 32

118. До яких сосків підсаджують слабших поросят після опоросу?
середніх
задніх і передніх
задніх
передніх +
Л-2, с.140


119. З гнізда вибраковують поросят із середньою живою масою:
1000 г
900 г
700 г +
1200 г
Л-2, с.140

120. Перевірювані свиноматки - це:
група молодих свинок, яких оцінюють за показниками першого опоросу +
група молодих поросних свинок
група молодих свинок, що готують до парування
група дорослих поросних свиноматок
Л-4, с.151

121. Опорос з кількістю поросят 6 і менше називають:
нормальний
аварійний +
критичний
задовільний

Л-7, с.7

122. Умовна молочність свиноматки визначається:
масою гнізда в 21-денному віці +
масою гнізда в 10-денному віці
масою гнізда в 31-денному віці
масою гнізда в 45-денному віці
Л-4, с.34

123. При нормуванні годівлі підсисних свиноматок враховують:
вік, тривалість підсисного періоду, великопіліднісь
вік, жива маса, багатоплідність, умовна молочність
вік, жива маса, багатоплідність, тривалість підсисного періоду +
жива маса, багатоплідність, фактична молочність
Л-4, с.193

124. У перші години після опоросу свиноматок годують за наступною схемою:
дають лише воду +
не дають нічого
годують сухим кормом
годують соковитими кормами
Л-4, с.193

125. Фіксоване утримання підсисних свиноматок сприяє:
збереженню поросят +
збереженню здоров’я маток
підвищенню молочності маток
збільшенню живої маси

Л-4, с.183


126. Кількість концкормів для підсисної свиноматки на 3–4-ий день після опоросу становить:
5–6 кг
6–8 кг
8–10 кг
2–3 кг +
Л-4, с.195

127. Поросят-сисунів з 5–10 дня життя рекомендується підгодову­вати:
соковитими кормами
грубими кормами
концентратами +
відходами олійного виробництва
Л-4, с.201; Л-6, с. 103

128. Незамінний корм для поросят-сисунів у перші дні життя:
каші
соковиті корми
комбікорм
материнське молоко +
Л-4, с.201

129. В організмі поросят у перші дні після народження найвідчутніший дефіцит такого елемента:
цинку, заліза
заліза, міді +
міді, натрію
кальцію, фосфору
Л-4, с.200

130. У  раціон поросят вводять соковиті корми:
з 10–12 дня  +
з 3–4 дня
з 25–30 дня
з 30–35 дня
Л-4, с.201
131. Для мінеральної підгодівлі поросят використовують:
крейду , червону глину +
моркву, крейду, червону глину
моркву, буряк, крейду
червону глину, буряк, крейду

Л-5, с.10


132. До  незбираного коров’ячого молока поросят привчають з:
35–40 дня
15–20 дня
5–8 дня +
20–35 дня
Л-4, с.201; Л-6, с. 100

133. Молочність свиноматки знижується  після опоросу на:
35–40 день
20–30 день +
40–45 день
15–18 день

Л-4, с.203

134. Для профілактики анемії поросятам роблять внутрішньом’язові ін’єкції у:
5–6-денному віці
12–14-денному
2–3-денному віці +
11–12 денному віці
Л-4, с.203

135. Найпоширеніший строк відлучення поросят:
у 2-місячному віці +
у 3-місячному віці
у 5-місячному віці
у 4-місячному віці
Л-4, с.207

136. Комбікорм протягом перших 10 днів після відлучення поросят:
не міняють +
змінюють
вводять нові комбікорми
вводять соковиті корми
Л-4, с.208

137. Відлучених поросят утримують групами в станку в кількості, голів:
10–25 +
6–8
25–30
30–35
Л-2, с.162

138. Температура повітря у приміщенні для відлучених поросят повин­на бути в межах:
16–180С
18–250С +
10–120С
10–110С
Л-2, с.162

139. Жива маса підсвинків  на плем’я повинна  становити:
25–30 кг
20–25 кг
40–45 кг +
50–60 кг
Л-2, с.158

140. Через який період часу після відлучення поросятам доводять даванку кормів до норми:
через  3–5 днів +
через 10–15 днів
через 15–20 днів
через 11–17 днів
Л-4, с.209

141. Відлучених поросят годують на добу:
5–6 разів
1–2 рази
6–7 разів
3–4 рази +
Л-4, с.209

142. Основних свиноматок щорічно вибраковують із основного стада в кількості:
25–30% +
30–35%

35–40%
40–45%
Л-4, с.211

143. При першому доборі на 100 основних свиноматок відбирають:
150–200 свинок +
100–110 свинок
110–120 свинок
90–100 свинок
Л-4, с.211

144. При першому доборі на 10 основних кнурів відбирають:
10–20 кнурців
30–40 кнурців +
60–70 кнурців
50–60 кнурців
Л-4, с.211

145. Оцінку результатів контрольного вирощування племінного молодняку проводять за:
масою гнізда
товщиною шпику, скоростиглістю +
довжиною півтуші
довжиною тулуба

Л-4, с.216


146. Норма годівлі ремонтного молодняку свиней залежить від:
живої маси, віку, статі та запланованої інтенсивності росту +
живої маси, віку, статі, породи
живої маси, статі та запланованої інтенсивності росту, походження
живої маси, віку, породи, походження
Л-4, с.212

147. Середньодобовий приріст при вирощуванні ремонтного молодняку повинен становити:
450–500 г +
250–300 г
350–400 г
600–800 г
Л-4, с.215


148. Контрольне вирощування племінного і ремонтного молодняку свиней проводять з метою оцінки:
живої маси, товщини шпику
скоростиглості, товщини  шпику +
приросту, товщини шпику
скоростиглості, маси туші
Л-4, с.216

149. Після встановлення поросності ремонтних свинок їх переводять в групу:
разових свиноматок
холостих свиноматок
основних свиноматок
перевірюваних свиноматок +

Л-4, с.218

150. Перерахувати фактори, що впливають на ефективність відгодівлі свиней:
порода та породність, здоров’я, вік та умови годівлі, індекси тілобудови
порода та породність, здоров’я і утримання свиней, взяття промірів
порода та породність, здоров’я, вік та умови годівлі і утримання свиней +
порода та породність, здоров’я, індекси тілобудови, взяття промірв
Л-4, с.220

151. Свиней на відгодівлі розміщують у станках по:
25–30 голів +
30–35 голів
35–40 голів
40–45 голів
Л-4, с.222


152. При формуванні групи свиней на відгодівлю різниця за живою масою не повинна перевищувати:
6–8 кг
2–4 кг +
8–10 кг
11–12 кг
Л-5, с.11

153. Кратність годівлі свиней на відгодівлі:
одноразова
дворазова +

триразова
багаторазова
Л-5, с .11


154. М’ясну відгодівлю свиней розпочинають:
у 2–3-місячному віці живою масою 20–22 кг
у 3–4-місячному віці живою масою 30–40 кг +
у 4–5-місячному віці живою масою 25–40 кг
у 1–2-місячному віці живою масою 16–18 кг

Л-4, с.224

155. Витрати корму на 1 кг приросту при м’ясній відгодівлі свиней повинні бути не більше:
5,0–6,0 к.од
4,0–4,5 к.од  +
6,0–7,0 к.од
7,0–8,0 к.од

Л-1, с.174

156. Беконну відгодівлю свиней розпочинають у:
5-місячному віці живою масою 40–50 кг
2-місячному віці живою масою 16–18 кг
3-місячному віці живою масою 25–30 кг +
4-місячному віці живою масою 30–40 кг
Л-4, с.231

157. Закінчують беконну відгодівлю свиней у:
7–8-місячному віці при масі 90–100 кг
8–9-місячному віці при масі 80–90 кг
9–10-місячному віці при масі 100–110 кг
6–7-місячномувіці при масі 80–100 кг +
Л-4, с.231

158. Беконом називають свинину, одержану від молодих тварин, м’ясо яких рівномірно пронизано:
середньоволокнистою жировою тканиною
грубоволокнистою жировою тканиною
тонковолокнистою жировою тканиною +
грубоволокнистою м’язовою тканиною

Л-4, с.231

159. Відгодівля свиней до жирних кондицій триває:
90 днів +
100 днів
120 днів
50 днів
Л-4, с.232; Л-2, с. 181

160. Середньодобові прирости при відгодівлі свиней до жирних кондицій становлять:
800–1000 г +
600–700 г
500–700 г
300–400 г
Л-4, с.232

161. Витрати кормів при відгодівлі свиней до жирних кондицій на 1 кг приросту становлять:
8–9 к.од.
6–8 к.од. +
9–10 к.од.
11–12 к.од.
Л-4, с.234

162. Корми, які сприяють одержанню свинини високої якості:
ячмінь, пшениця, гречка, кукурудза, морква, кормові буряки, силос, зелені корми
соя, пшениця, жито, горох, морква, овес, силос, зелені корми
ячмінь, пшениця, жито, горох, морква, кормові буряки, силос, зелені корми+
ячмінь, соя пшениця, гречка, кукурудза, морква
Л-4, с.223

163. Корми, які знижують якість свинини:
гречка, кукурудза, пшеничні висівки, картопля, патока +
гречка, кукурудза, горох, пшеничні висівки, овес, картопля, патока,  морква
ячмінь, пшениця, гречка, кукурудза, пшеничні висівки, картопля, патока
ячмінь, пшениця, жито, горох, морква, кормові буряки, силос
Л-4, с.223

164. Корми, які різко погіршують якість м’яса та сала:
барда, риба та борошно з неї, пшеничні висівки, патока,  морква, овес макуха
соя, овес,  макуха, шроти, барда, риба та борошно з неї  +

ячмінь, пшениця, соя, овес макуха, шроти, барда
барда, пшеничні висівки, патока, ячмінь, пшениця, соя
Л-4, с.224

165. Кращими відгодівельними якостями характеризуються, поросята:
чистопородні
внутрілінійно гібридні
внутріпородно лінійні
помісні та гібридні +
Л-4, с.220

166. Для оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю проводять:
контрольний забій
контрольне зважування
контрольне вирощування +
контрольну відгодівлю
Л-4, с. 216

167. Кнурців призначених для відгодівлі, каструють у віці:
8–50 днів
10–60 днів
10–20 днів +
9–65 днів
Л-6, с. 105

168. Результати відгодівлі свиней контролюють за показниками:
приростів живої маси свиней у кожній ваговій групі
середньодобового приросту живої маси, витрати кормів на 1 кг приросту +
кількості кормів за видами і витрати на 1 кг приросту живої маси
приростів живої маси свиней і середньодобового приросту у кожній ваговій групі
Л-4, с.236

169. Тривалість відгодівлі свиней залежить від:
середньодобового приросту, живої маси при  постановці і знятті з відгодівлі +
скоростиглості свиней на відгодівлі, індексів тілобудови
середньодобового приросту на відгодівлі, довжини тулуба
середньодобового приросту на відгодівлі, екстер’єрного профілю
Л-4, с.236

170. Кількість опоросів за рік на свиноматку:
1,6–1,8
2,0–3,0
2,0–2,2 +
1,4–1,5
Л-2, с.186

171. Затрати праці на 1 ц свинини, людино-годин:
5–6
3–4 +
6–7
7–8
Л-2, с.187

172. Приміщення для утримання свиней повинні бути:
сухими, світлими, зручними для тварин +
прохолодними, темними
освітленими, вологими
прохолодними, вологими

Л-4, с.264

173. Свинарське підприємство повинно забезпечуватись:
кормами, водою, електроенергією, відсутністю опалення
кормами, водою, електроенергією, теплом, під’їзними шляхами +
електроенергією, теплом, під’їзними шляхами
електроенергією, відсутністю опалення і під’їзними шляхами
Л-4, с.264

174. У виробничій зоні свиноферми розташовуються:
ветеринарний та забійно-санітарний пункти, кормоцех
свинарники, ветлабораторія, складські приміщення
свинарники, ветеринарний, забійно-санітарний пункти, ветлабораторія+
свинарники, ветеринарний, забійно-санітарний пункти, ветлабораторія, гараж
Л-4, с.265

175. У господарській зоні свиноферми розташовуються:
кормоцех, складські споруди, гараж +
кормоцех, складські споруди, гараж, забійно-санітарний пункт, ветлабораторія
кормоцех, складські споруди, гараж, свинарники, ветеринарний пункт
кормоцех, складські споруди, гараж, ветлабораторія
Л-4, с.265


176. Дезінфекція – це комплекс заходів, спрямованих на знешкодження у зовнішньому середовищі:
вірусів та бактерій
грибків та бактерій
патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів +
вірусів та грибків
Л-4, с.266

177. Коли проводять профілактичну дезінфекцію свиноферми після введення її  в експлуатацію?
після завершення технологічного циклу
перед заповненням її тваринами +
після очищення і ремонту
у перервах між виробничими циклами
Л-4, с.266

178. З дня виявлення у свиногосподарстві першого випадку захворю­вання проводять:
поточну дезінфекцію +
аерозольну дезінфекцію
профілактичну дезінфекцію
заключну дезінфекцію
Л-4, с.267

179. Дератизація – це комплекс заходів, спрямованих на знешкодження:
комах
грибків та бактерій
вірусів
гризунів +
Л-4, с.268

180. Дезінсекція – це комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з:
комахами +
вірусами та бактеріями
гризунами
грибками
Л-4, с.268

181. Свинопоголів’я, яке надходить на свиноферму із інших госпо­дарств, підлягає карантину тривалістю:
10 днів
30 днів +
15 днів
40 днів
Л-4, с.271
182. За відсутності у раціонах молодняку свиней мінеральних речовин (кальцію і фосфору) розвивається захворювання:
рахіт +
бешиха
лептоспіроз
чума
Л-4, с.269

183. За відсутності у раціонах дорослих свиней мінеральних речовин (кальцію і фосфору) розвивається захворювання:
бруцельоз
чума
лейкоз
остеомаляція +
Л-4, с.269

184. У систему попередження інфекційних хвороб свиней особлива увага надається профілактиці шляхом:
вакцинації +
дегельмінтизації
дератизації
дезінсекції
Л-4, с.270
185. Забороняється відправляти, завозити свиней у свиногосподарства без:
зоотехнічних документів
племінного свідоцтва
племінних свідоцтв
ветеринарних свідоцтв +
Л-4, с.271

186. Як часто проводиться клінічний огляд свиней:
один раз на тиждень
два рази на тиждень
щоденно +
один раз на місяць
Л-4, с.270

187. Відстань розміщення свиногосподарства до населених пунктів:
1000 м
1900 м
200 м
1500 м +
Л-3, с.291

188. Обслуговуючому персоналу дозволено вхід на свиноферму через:
господарську зону
ветлабораторію
санітарний пропускник +
виробничу зону
Л-4, с.265

189. В обов’язки оператора з догляду за холостими і умовно поросними свиноматками входить:
виявляти свиноматок у стані статевої охоти за допомогою кнура-пробника+
готувати корми для холостих і умовно поросних свиноматок
проводити ветеринарні щеплення
ремонтувати обладнання в приміщеннях
Л-3, с.304


190. До догляду за хворими свиньми не допускаються:
тимчасові працівники
оператори
вагітні жінки +
постійні працівники
Л-4, с.272

191. Приймати опорос у свиноматок повинні оператори:
постійні
досвідчені +
тимчасові
недосвідчені
Л-4, с.274

192. При догляді за якою виробничою групою свиней слід бути уважним і обережним?
поросними свиноматками
кнурами-плідниками +
відгодівельними свиньми
молодняком на дорощувані
Л-4, с.274

193. Кнурів-плідників випускають на прогулянку:
гніздами
групами
індивідуально +
не випускають
Л-4, с.274
194. Туші забитих свиней складаються з тканини:
жирової, сполучної,  колагенової, крові
м’язової, волокнистої, сполучної
сполучної,  колагенової, хрящової, крові
м’язової, жирової, сполучної, хрящової, крові  +
Л-4, с.275

195. Кількість опоросів від свиноматки за рік визначають діленням кількості днів року:
на тривалість статевого циклу
на тривалість циклу відтворення +
на тривалість статевого розвитку
на тривалість охоти
Л-4, с.170


196. Свиней, призначених для забою, перед відправленням з господарств на м’ясопереробні підприємства оглядає:
завідуючий свинофермою
ветеринарний спеціаліст +
обліковець
оператор
Л-2, с.247

197. Колір свіжої свинини має бути:
світло-рожевим +
блідо-рожевим
рожевим
темно-рожевим
Л-2, с.251

198. При реалізації свиней на м’ясопереробні підприємства оформля­ють такі документи:
відомість зважування, акт на вибуття тварин
гуртову відомість, товарно-транспортну накладну, акт на вибуття тварин
ветеринарне свідоцтво, гуртову відомість, товарно-транспортну накладну +
станкову картку свиноматки

Л-4, с.277

199. Зважувати свиней після останньої їх годівлі дозволяється не раніше:
6 годин
5 годин
4 годин
3 годин +
Л-4, с.277

200. Тривалість передзабійної голодної витримки свиней:
12 годин +
14 годин
16 годин
18 годин
Л-4, с.277

201. За скільки годин перед забоєм припиняють напування тварин:
6–8 год
2–3 год +
4–6 год
8–10 год
Л-4, с.277


202. Вагітність свиноматок – це:
тільність
сукрільність
кітність
поросність +
Л-3, с. 32

203. Жива маса одного поросяти при народженні – це:
великоплідність +
молочність
скоростиглість
вгодованість
Л-3, с. 34

204. Здатність свиней за короткий період досягати такого розвитку, при якому можливе  їх раннє використання – це:
вгодованість
скоростиглість +
всеїдність
великоплідність
Л-3, с. 31


205. Інбридинг – це:
селекція свиней
гібридизація свиней
близькоспоріднене парування +
аутбридинг свиней
Л-3, с. 137

206. Свиноматку вибраковують із стада, якщо в неї:
рідка щетина
кратерні соски +
широко поставлені очі
товстий хвіст
Л-3, с. 61

207. М’яке сало та несмачну свинину одержують при відгодівлі свиней винятково на таких кормах:
люцерна, ячмінь, силос, кукурудза
кукурудза, картопля, патока, гречка
кукурудза, картопля +
люцерна, картопля, силос, жито
Л-3, с. 248

208. Дефіцит білка в кормах для годівлі свиней призводить до:
продовження терміну поросності
зниження рівня продуктивності +
скорочення терміну поросності
скорочення життєздатності
Л-2, с. 84

209. Захисні функції організму новонароджених поросят забезпечують гамма-глобуліни білка:
молока
кормів
молозива +
крові
Л-3, с. 219

210. Відношення величини проміру однієї статі до величини проміру іншої статі, виражене у відсотках:
індекс будови тіла +
генотип
фенотип
інтер’єр
Л-4, с. 45
211. При бонітуванні свиней визначається:
вгодованість
комплексний клас +
продуктивність
розвиток
Л- 2, с. 216

212. У результаті впровадження якого зоотехнічного способу виділяються кращі свині для відтворення?
відбору +
підбору
вибракування
виранжування
Л- 4, с. 102

213. Українська степова біла порода створена:
двопородним відтворним схрещуванням +
виведенням нових ліній та родин
з використанням тісного інбридингу
складним відтворним схрещуванням
Л-3, с. 80

214. Породи свиней, які брали участь у виведенні миргородської породи:
ландрас, темвроська
беркширська, велика біла +
велика біла, велика чорна
дюрок, ландрас
Л-2, с. 35

        215. В Україні порода свиней ландрас використовується, в основному, для:
м’ясної відгодівлі
отримання помісного молодняку +
розведення «в собі»
близькоспорідненого парування
Л-2, с. 40

216. Червона білопоясна порода свиней виведена в:
Полтавському НДІ свинарства +
інституті розведення
НДІ «Асканія Нова»
НУБіП України
Л-3, с. 72

217. Товщина шпику свиней на рівні грудних хребців:
45
67+
89
910
Л-4, с. 113

218. Породи свиней створюються у:
відгодівельних фермах
племінних заводах +
репродуктивних господарствах
контрольно-відгодівельних станціях
Л-4, с. 147

219. Відсутність молока у свиноматки після опоросу називають:
агалактією +
анемією
метритом
маститом
Л-4, с. 192

220. Показник розвитку м’язової та жирової тканини у свиней це:
інтер’єр
вгодованість +
лонституція
укстер’єр
Л-4, с. 305

221. Господарська зрілість свиней – вік для:
групування
вибракування
парування +
реалізації
Л-4, с. 309

222. Задня частина півтуші свиней – це:
окіст +
грудинка
корейка
рулька
Л-2, с. 20


223. При оцінці екстер’єру свиней враховують:
вік, живу масу, відносний приріст
вік, живу масу, проміри +
живу масу, проміри, відносний приріст
вік, проміри, відносний приріст
Л-4, с. 44

224. В якому віці новонародженим поросятам присвоюється індивідуальний номер?
12 дні +
23 дні
34 дні
45 днів
Л- 4,  с. 89

225. Стада, призначені для удосконалення існуючих порід свиней:
відбірні
селекційні +
покращені
удосконалені
Л-4, с. 100

226. Мета проведення підбору в свинарстві:
вибракування дорослого поголів’я
проведення парувань і опоросів +
відгодівля молодняку
реалізація молодняку
Л-4, с. 107

227. Молодих кнурів допускають до парування з:
основними свиноматками +
перевірюваними свиноматками
ремонтними свинками
немає різниці
Л-4, с. 107

228. За результатами комплексної оцінки свиней складають:
план селекційно-племінної роботи
індивідуальний підбір
зведену відомість бонітування +
підбір пар до спаровування
Л-4, с. 116

229. Промислові господарства забезпечуються поголів’ям поросят в                4-місячному віці з:
племінних заводів
племінних ферм
репродукторних господарств +
комплексів
Л-4, с. 147

230. Чисельність поголів’я кнурів-плідників у господарстві залежить від:
кількості свиноматок і способу парування +
структури стада, способу парування
плану парування, структури стада
структури стада, вікового підбору
Л-4, с. 151

231. Співвідношення виробничих груп свиней в стаді – це:
удосконалення
заміна
структура +
розширення
Л-4, с. 152

232. З 30-денного віку в шлунковому соку поросят починає утворю­ватись:
підшлунковий сік
соляна кислота +
білірубін
безазотисті екстрактивні речовини
Л-4, с. 199

233. Об’єм шлунку новонароджених поросят, мл:
2025
2530 +
3035
3540
Л-4, с. 188

234. Після парування свиноматок переводять в групу:
холостих
перевірюваних
умовно-поросних +
підсисних
Л-4, с. 152

235. Холості свиноматки – це свиноматки, яких:
готують до парування +
ставлять на відгодівлю
відбирають для реалізації
переводять в групу основних свиноматок
Л-4, с. 152

236. Приріст живої маси групи свиней  за відгодівельний період – це приріст:
абсолютний
валовий +
відносний
середньодобовий
Л-4, с. 304

237. Дані про походження, розвиток і продуктивність висококласних племінних свиней заносять до:
Державної племінної книги +
Акту на оприбуткування
гуртової відомості
товарно-транспортної накладної
Л-4, с. 309

238. Заміна вибракуваних свиней в основному стаді  молодими тваринами – це:
ремонт +
селекція
групування
відтворення
Л-4, с. 319

239. Найвищий бонітувальний клас, який присвоюється свиням при комплексній оцінці:
еліта
еліта-рекорд +
І-й
І-й
Л- 4, с. 116

240. По закінченню контрольної відгодівлі молодняку свиней  організовують:
контрольний забій +
контрольне зважування

контрольне вимірювання
контрольний огляд
Л-4, с. 112

241. Поросята-сисуни краще поїдають підсмажене зерно:
жита
ячменю +
сої
гречки
Л-4, с. 201

242. До відгодівельних якостей свиней належать:
витрати корму, забійний вихід, забійна маса
середньодобовий приріст, витрати корму, скоростиглість +
середньодобовий приріст, забійна маса, витрати корму
забійний вихід, витрата корму, скоростиглість
Л-4, с. 109110

243. Поліестричність свиноматок проявляється:
протягом року +
влітку
взимку
восени
Л-3, с. 31

244. Бекон вищого ґатунку одержують з:
середньої частини туші +
лопаткової ділянки
задньої частини туші
передньої частини туші
Л-3, с. 255

245. Вкажіть, який підбір застосовується в племінному свинарстві?
масовий
індивідуальний +
послідовний
тандемний
Л-4, с. 102

246. Технологічна група свиней – це поголів’я свиней, яке формують:
протягом одного ритму +
протягом виробничого циклу
протягом місяця
протягом року
Л-3, с. 258

247. Назва комбікорму для поросят віком 4360 днів:
шрот
стартер +
макуха
престартер
Л-4, с. 258

248. Дієтичний корм для свиней – це:
ячмінь
овес +
жито
пшениця
Л-2, с. 201

249. На смакові якості свинини впливає:
мармуровість +
консистенція
вологоємність
соковитість
Л-4, с. 231

250. Назва комбікорму для поросят віком 1542 дні:
добавка
престартер +
премікс
гровер
Л-4, с. 258

251. Молодняк на дорощуванні – це молодняк віком, днів:
1520
2535
4560 +
6080
Л-4, с. 152

Ключ до тестів

тесту
Правильна
відповідь
тесту
Правильна
відповідь
тесту
Правильна
відповідь
тесту
Правильна
відповідь
тесту
Правильна
відповідь
1
4
46
2
91
4
136
1
181
2
2
3
47
1
92
1
137
1
182
1
3
4
48
3
93
2
138
2
183
4
4
1
49
1
94
3
139
3
184
1
5
3
50
4
95
3
140
1
185
4
6
2
51
3
96
2
141
4
186
3
7
4
52
4
97
1
142
1
187
4
8
1
53
2
98
3
143
1
188
3
9
2
54
1
99
1
144
2
189
1
10
4
55
4
100
1
145
2
190
3
11
3
56
3
101
3
146
1
191
2
12
1
57
1
102
1
147
1
192
2
13
2
58
1
103
2
148
2
193
3
14
3
59
1
104
4
149
4
194
4
15
2
60
3
105
2
150
3
195
2
16
1
61
2
106
4
151
1
196
2
17
4
62
1
107
2
152
2
197
1
18
2
63
3
108
3
153
2
198
3
19
1
64
1
109
3
154
2
199
3
20
1
65
2
110
2
155
2
200
1
21
2
66
1
111
2
156
3
201
2
22
2
67
2
112
4
157
4


23
3
68
4
113
1
158
3


24
2
69
1
114
3
159
1


25
1
70
3
115
2
160
1


26
1
71
1
116
3
161
2


27
2
72
4
117
3
162
3


28
1
73
1
118
4
163
1


29
2
74
3
119
3
164
2


30
1
75
2
120
1
165
4


31
4
76
1
121
2
166
3


32
2
77
2
122
1
167
3


33
4
78
3
123
3
168
2


34
1
79
1
124
1
169
1


35
3
80
2
125
1
170
3


36
2
81
4
126
4
171
2


37
2
82
2
127
3
172
1


38
4
83
1
128
4
173
2


39
1
84
2
129
2
174
3


40
2
85
4
130
1
175
1


41
3
86
4
131
1
176
3


42
1
87
4
132
3
177
2


43
4
88
1
133
2
178
1


44
1
89
3
134
3
179
4


45
1
90
2
135
1
180
1



Література

1.  Бомко В.С., Бабенко С.П. Годівля сільськогосподарських тварин. – Вінниця: Нова книга, 2001.
2.  Василенко Д.Я. Свинарство і технологія виробництва свинини. – К.: Вища школа, 1996.
3.  Герасимов В.І. Свинарство і технологія виробництва свинини. – К.: Урожай, 1996.
4.  Засуха Ю.В. Технологія виробництва продукції свинарства. – Вінниця: Нова книга, 2008.
5.  Федотов І.Г. Виробництво свинини в приватних господарствах. – Х.: Інститут тваринництва УААН, 2005.