неділю, 12 березня 2017 р.

ТЕМА №7. Організація і техніка проведення опоросу




Зооветеринарні вимоги до обладнання і мікроклімату свинарників-маточників та їх підготовка до чергового туру опоросів

В  усіх спеціалізованих свинарських господарствах  і багатьох товарних свинарських фермах виробничі приміщення використовують за принципом “все зайнято – все порожньо”, тобто після  кожного періоду зайнятості приміщення технологічною групою тварин настає період, протягом якого приміщення “відпочиває”.
За тривалістю санітарний розрив може бути  різним. Він  встановлюється конкретною технологією  від 2-3 днів до 2-3 тижнів. У період санітарного розриву виконують роботи по очищенню підлоги, гнойових лотків, огорож, конструкцій і обладнання від гною та бруду, по ремонту або заміні деталей обладнання. Після цього конструкції ,станки й обладнання підлягають термічній  обробці шляхом зрошування гарячою водою, дезінфекції лужним розчином, білять свіжо гашеним вапном. У кожному свинарському господарстві розробляється система профілактичних заходів з особливостями архітектури  планувальних рішень комплексу, виробничих  приміщень та вимог  до утримання  визначених вікових груп  тварин. Після ремонту  і санітарної обробки приміщення або його частину (сектор), де велися роботи, необхідно просушити. З цією  метою включають вентиляцію на витяг, а  потім доводять мікроклімат до норми. Згідно з нормами  технологічного проектування свинарських підприємств ОНТП2 – 85 оптимальною температурою  в свинарниках-маточниках вважається 200С з коливаннями  від 18 до 220С, відносна вологість -  від 40% до 70%.
Для обігрівання поросят-сисунів у станках для підсисних свиноматок використовують  спеціальні системи комбінованого локального обігрівання, що складаються з обігрівачів та підігрівачів підлоги. Площа підігрівної підлоги береться від 0,5м2 до 1,5м2  на один станок, а температура в зоні знаходження поросят – від +300С з постійним зниженням її до відлучення поросят від свиноматок до +220С. Швидкість  руху повітря  в холодний і перехідний періоди року допускається до 0,15м/сек.,  а в теплий – 0,4м/сек..

Підготовка свиноматок до опоросу

 Згідно з технологією, розробленою конкретно для кожного господарства, встановлюють строк поросності свиноматок, при якому технологічну групу глибокопоросних свиноматок переводять  у сектор свинарника –маточника. Як правила, розмір технологічної групи глибокопоросних  за кількістю більший від технологічної групи підсисних  свиноматок на процент аварійних опоросів, тобто в сектор для підсисних свиноматок, наприклад, потужністю 40 станків, при 10% аварійних опоросів розміщується технологічна група глибокопоросних свиноматок кількістю 44 голови. Таким чином ,у 36 станках буде розміщено по одній свиноматці, а в чотирьох – по дві. У міру  проведення опоросу  і в результаті вибракування свиноматок  за результатами  опоросу в секторі формується технологічна група  тварин у кількості, що дорівнює кількості станків у секторі.
За даними  П.Ю.Ладана,  В.П.Козловського та В.І.Степанова використовують шість основних типів станків для підсисних свиноматок (рис. 57).
До станків першого типу відносять станки, в яких підсисних  свиноматок до відлучення поросят утримують вільно  на всій площі.
 
Рис.57. Схема різних станків для утримання  холостих  і підсисних  свиноматок: а – станок для свиноматок у період запліднення і першої стадії переносності; б – ССІ-2; в – “Крюківський”; г – “Ленінградський”; д – “Діагональний”; е – “Розпашний”; 1 – необігрівне лігво для поросят; 2 – клітка для опоросу; 3 – інфрачервона лампа; 4 – об огрівне лігво для поросят; 5 – обмежувальна дуга; 6 – авто годівниця для поросят; 7 – майданчик для прогулянок та годівлі свиноматки; 8 – годівниця для свиноматки; 9 – годівниця-корито для поросят; 10 – пересувна стінка клітки; 11 – лігво для свиноматки (холостої  і першої стадії поросності).

У станках другого типу вони не мають доступу у підгодівельне відділення для поросят. При такому розміщенні на дві підсисні свиноматки з поросятами виділяють три станки. Середній станок перегороджують на дві частини  і використовуються як підгодівельне відділення для двох гнізд поросят. У станків таких типів один  фронт обслуговування, при цьому гнойова траншея  розміщена, як правило, за межами станка. Розміщення підсисних свиноматок з поросятами  в станках першого і другого типів відповідає зоотехнічним нормам, але не має поширення, бо ускладнює механізоване роздавання кормів  і прибирання гною  із станків.
У станках  третього  і четвертого  типів підсисні свиноматки  знаходяться у фіксованих клітках  протягом усього періоду їх  спільного утримання з поросятами. Такі  станки  використовують при ранньому відлученні поросят.
Станки, п’ятого і шостого типів  застосовують для  короткострокового фіксованого утримання свиноматки після опоросу (протягом 10-15 днів),  а потім  одну  із стінок  клітки відсовують і свиноматка вільно переміщується у станку. Ці  станки придатні як для раннього  (21-45 днів),  так і для звичайного (60 днів) відлучення поросят: їх можна використовувати і для вирощування поросят до 90 днів (при двостадійній системі вирощування  і відгодівлі свиней). При промислових  методах виробництва свинини використовують станки останніх чотирьох типів. Сьогодні знайшли  поширення десятки модифікацій таких станків (рис. 58).

 


Рис. 58. Станок конструкції Сибірського науково-дослідного проектно-технологічного інституту тваринництва з діагональним фіксуючим пристроєм
1 – відділення для фіксування свиноматки; 2 – відділення для поросят-сисунів; 3 – годівниця для свиноматки.


Станок ССІ-2  використовують  на великих свинарських підприємствах, де підсисний період не перевищує  30 днів. Він складається із відділення для свиноматок  і двох відділень для відпочинку та підгодівлі поросят. Площа станка – 4,2м2 (306 см х 200 см). У станку змонтована годівниця для свиноматки та авто годівниця для поросят і установка для обігрівання поросят типу ІКУФ-1 або ІКЗК-220-50. Підлога  станка зроблена з керамзитобетону з нахилом у бік щільової сітки 1,50 . Огорожа станка виконана із  сталевих оцинкованих труб; нижню частину  бокових зовнішніх стінок відділень для утримання поросят роблять з металевого оцинкованого листа. Станок обладнують обмежувальним  пристроєм для фіксування свиноматки  і попередження задушення поросят (рис. 59).


 


 Рис. 59. Станок ССІ-2:
1- бокс для свиноматки; ІІ – відділення для поросят; ІІІ – прогулянково-кормовий майданчик; 1 – дверцята, 2 – напувалка соскова, 3, 6 – бічні стінки, 4 – годівниця, 5 – стінка передня, 7 – лампа для обігрівання поросят, 8 – перегородка, 9 -  бокова суцільна, 10 – напувалка соскова для поросят, 11 – дверцята з обмежувачем, 12 – самогодівниця для поросят, 13 – стінка задня суцільна.

Станок СОІЛ-1 (“Ленінградський” складається із відділення для опоросу свиноматки із стінкою, що рухається; відділення для підгодівлі поросят  і відділення  для їх відпочинку (рис. 60).

 Рис. 60. Станок СОІЛ-1:
С – бокс для фіксування свиноматки; П – відділення для годівлі поросят; ПІ  - відділення  для обігрівання  і відпочинку поросят;
1,2,8 – поздовжні і поперечні огорожі; 3 – соскові автонапувалки; 4,5 -  годівниці для  свиноматки і поросят; 6 – годівниця з мінеральними домішками; 7 -  поворотна перегородка бокса свиноматки; 9 – автонапувалки ПАС-2А; 10 – стінка кутова; 11,12,13 -  дверцята; 14 – лампа інфрачервоного випромінювання.

Довжина  станка 250см, ширина 300см ,площа 1,5м2. Станок обладнаний годівницею для свиноматки, годівницею і авто годівницею для поросят, соковими напувалками і лампою для обігрівання (ЗС-500). Траншея гноєтранспортера проходить  зовні  станка за гнойовим проходом.
Зараз  розроблено  і впроваджено  в практику свинарства спеціальну конструкцію станка  для фіксованого  утримання  свиноматок протягом 10 днів після опоросу. У станку прямокутної форми розміром 200х200см (промислові репродукторні ферми) та 300х250см (племінні ферми) по діагоналі мають відділення для фіксації свиноматок. Одна перегородка, що обмежує  це відділення ,стаціонарна (нерухома), інша знімна, її розміщують на відстані 60см від стаціонарної  і через 10 днів  після опоросу знімають та навішують на стаціонарну перегородку. Годівниці для свиноматок  і для поросят розміщують  з одного боку, чим  полегшують  роздавання кормів. При цьому задовольняється достатній кормовий фронт для тварин. Як показує  практика, особливо ефективне таке розміщення підсисних свиноматок, що збігається з відлученням поросят у 35-40-денному віці. Гноєтранспортер  і напувалки розташовують у задній частині  станка, що дає можливість забезпечити необхідний санітарно-гігієнічний режим утримання тварин.
На дільниці  підсисних свиноматок свинарського комплексу  може бути застосований метод прив’язного утримання підсисних свиноматок  у станках полегшеного  типу. Станок  має розміри  1,85х2,15м, висота перегородок 0,5м. Всередині станка є відділення для свиноматки ,яке обгороджують з обох боків металевими перегородками висотою 75-80см, шириною спереду 50, позаду 70см. Для стійкості  перегородки в передній частині з’єднані металевою стінкою. У передній частині станка розташована  годівниця для свиноматки, а в задній – проходить гноєтранспортер. Свиноматку фіксують за допомогою ременя шириною 6-7см за лопатками. До ременя  прикріплюють кілок, який  закріплюється  до кільця ,вмонтованого в підлогу. По обидва боки від  свиноматки розташовані відділення для поросят – одне, що обігрівається інфрачервоними лампами, для відпочинку,  а інше – для підгодівлі.
Використання  в практиці  свинарства різних конструкцій  станків показало, що фіксоване утримання свиноматок дає можливість краще зберігати поросят ,а при поєднанні цього методу з вигулом свиноматок добре впливає на ріст і розвиток молодняку.
Дані табл.59 засвідчують, що при фіксованому утриманні  свиноматок   із щодекадними активними прогулянками порівняно з вільним утриманням підсисних свиней у станку (без прогулянок) на 12% і більше підвищуються збереження та жива маса поросят. Практика роботи великих свинарських комплексів свідчить, що близько 21% свиноматок поросяться раніше 114-го дня поросності. На 108-119 день поросяться 20% тварин. Поряд з тим у 38-40% свиноматок опорос  відбувається пізніше 115-го дня поросності.

Організація опоросів

 З наближенням строків опоросу в організмі свиноматок та в  її поведінці відбуваються певні зміни. За 2-3 дні до опоросу в результаті ослаблення  зв’язок дуже відвисає черево. Молочні залози набрякають. За 1-2 дні до опоросу із статевої щілини іноді виділяється світлий слиз, зовнішні  статеві органи набрякають  і червоніють, в молочній залозі з’являється молозиво, шкіра в ділянці молочних залоз вкривається  рожевими  плямами ,свиноматка “мостить гніздо”. 

                                                                                                   Таблиця 59.
Вплив методів утримання підсисних свиноматок на збереження та розвиток поросят (за даними В.Н.Нікітіна)



Утримання підсис-них  свиноматок в індивідуальних станках
Поведінка свиноматки протягом
доби
Збереженість
поросят до 60 днів, %
Жива маса поросяти, кг, у віці, днів
відпочинок
год
неспання, год
кількість годівель, разів
тривалість перерви між годівлями, год


30


60



120





Без фіксації та прогу-лянок .
З фіксацією свинома-
ток протягом 20 днів після опоросу без прогулянок.
З фіксацією свино-маток з організацією прогулянок.
20,5

20,1



20,2
3,5

3,9



3,8
19,3

17,3



19,7

1,15

1,23



1,13
84,4

86,2



96,9
6,8

6,1



7,7
17,4

17,5



17,8
42,5

44,3



45,0

Роди відбуваються в результаті  активних скорочень  мускулатури матки (переймів) та черевного пресу (потуги) і участі всього організму матері й плода.
В акушерській практиці розрізняють три стадії родів:
підготовча, під час якої розкривається шийка матки,  відбуваються зміни в положенні плода  для виходу його з рогу матки. В цей час потуги порівняно слабкі, але  спостерігаються інтенсивні скорочення стінок матки (перейми). Плід набуває нормального положення. Тривалість стадії 2-6 год.;
стадія виведення плодів, тобто власне роди, зумовлені  значними  переймами  і потугами. При цьому плід із рогу матки рухається через шийку матки, піхву  та статеву щілину вперед  і виводиться назовні. Після цього свиноматка трохи заспокоюється;
післяродова стадія  характеризується незначними  потугами  дещо сильнішими переймами.
Плоди виводяться безсистемно  то з одного, то з другого  рогу матки, рідше спочатку всі з одного, потім з другого.
Опорос, який перебігає нормально, триває 1,5-3, рідше 4-6 год. Свиноматки поросяться в будь-яку годину доби,  але, за  численними спостереженнями, частіше вночі. Під час опоросу в станку повинна бути свіжа питна вода, бо свиноматка  під час  родів втрачає велику кількість рідини  і тому відчуває спрагу.
Обслуговуючий персонал, який приймає  опорос, повинен бути в чистих халатах ,мати рушник, відро теплої води та флакон  з 10%-ним розчином йоду.
Коли  опорос закінчився, теплою водою свині  обмивають  забруднену шкіру та соски ,прибирають забруднену підстилку  і замінюють її чистою. За свиноматкою продовжують спостерігати до виходу посліду, щоб зразу прибирати його із станка і не допустити поїдання  свиноматкою.
Новонароджених  поросят  після санітарної обробки розміщують під інфрачервону лампу у відділення станка, призначеного для відпочинку поросят,  а в свинарниках-маточниках, не забезпечених сучасним обладнанням, - у чистий продезінфікований ящик, на дно якого покладена чиста підстилка. Не пізніше як через годину, якщо опорос вже закінчився, кожне порося  підсаджують до свиноматки для годівлі. Перед цим соски протирають чистим рушником, злегка змоченим розчином калію перманганату (1:1000).
Після опоросу всіх поросят у гнізді необхідно передивитися для того, щоб вибракувати згідно  з прийнятою в господарстві технологією невеликих, нежиттєздатних; при необхідності притупити ікла та обрізати хвіст.

Патологія при опоросі

 Ускладнення  при  родах та загибель  плода спостерігають внаслідок слабих  або надмірно сильних переймів і потуг, недостатнього  розкриття родових шляхів, вузькості тазу,  ущемлення пуповини,  а також із-за неправильної  позиції розміщення плоду, великого його розміру, смерті або каліцтва.
За даними М.М.Михайлова втрати поросят  з цих причин становлять у середньому 15%.
Найчастіше загибель плода пов’язана з появою асфіксії,  тобто задушення. Частіше всього її спостерігають, коли опорос триває до трьох  і більше годин, причому мертві плоди, як правило, реєструються в кінці опоросу. Асфіксія зумовлена різними причинами як з боку матері, так і з боку плода.
Плід  під час внутріутробного розвитку, перебуваючи  в навколоплідних водах, не має зовнішнього легеневого дихання. Кисень  в тканини та клітини плода надходить тільки з кров’ю. Плацента  плода виконує  і роль легенів. Різні порушення в кровозабезпеченні плаценти та в кровообігу плода спричинюють кисневе голодування (гіпоксія) і смерть від асфіксії чи знекровлення.
Під час опоросу перетиснення пуповини може відбуватися при  утрудненому проходженні плодом родових шляхів, його   неправильному розміщенні чи перекручуванні його канатика навколо тіла чи ніг плода.
Загибель плода від асфіксії під час опоросу може бути зумовлена повною чи частковою непрохідністю дихальних шляхів. Це буває при  потраплянні в дихальні шляхи слизу чи навколоплідних вод у період проходження  плодом родових шляхів. Передчасний вдих може бути викликаний недостатністю постачання плода киснем при сильному надавлюванні пуповини чи грудної клітки під час опоросу, а також у випадку, коли плід народжується в плідних оболонках. У таких випадках оператор повинен швидко вичистити носову та ротову порожнини від слизу, своєчасно розірвати навколоплідні оболонки, якщо плід вийшов разом з ними.
При народженні поросят з ознаками недавно насталої  асфіксії їх вдається іноді врятувати, якщо тривалість  кисневого голодування не перевищувала 3-4 хв. Таке порося (до голови) опускають  у гарячу воду (+450С), роблять енергійний масаж  грудної клітки (штучне дихання), також можливе  застосування парів нашатирного спирту (ватним тампоном) або введення у пуповину артерію 2мл 10%-ного розчину хлористого кальцію.
Слабка родова діяльність  зумовлена недостатніми за інтенсивністю скороченнями мускулатури матки та черевного пресу під час опоросу. Це звичайно спостерігають у свиней незадовільної вгодованості, старих  або при багатоплідному опоросі,  а також у результаті без вигульного утримання поросних свиноматок.
Каліцтва, аномалії плодів виникають через порушення обміну речовин, генетичних  та ендокринних факторів, а також як результат механічного впливу на плоди. У таких випадках з’являються плоди з викривленими тулубами, шиєю та кінцівками, з анкілозом суглобів, з випалими з черевної  порожнини внутрішніми  органами. Генетичні каліцтва характеризуються відсутністю кінцівок,  деяких поперекових хребців, ребер, зміною кісток черепа, розташування органів зору тощо.

Оперативна акушерська допомога при опоросі

Оперативну акушерську допомогу подають  у разі неспроможності свиноматки закінчити опорос самостійно. При відсутності спеціаліста ветеринарної медицини оператор повинен вжити  всіх заходів, щоб врятувати життя тварині та приплоду. При поданні акушерської допомоги такій свиноматці обробляють зовнішні статеві органи та статеву щілину (обмивають теплою водою з милом і розчином калію перманганату 1:1000); одягають  чистий халат і клейончастий фартух, закочують рукава  до плеча, старанно миють руки теплою водою з милом, витирають чистим рушником і дезінфікують йодистим спиртом, а рани та подряпини, особливо біля нігтів, обробляють розчином йоду. При відсутності  спирту руки можна продезінфікувати  водним розчином йоду (до 1 л перевареної води додають 20-25 мл розчину йоду) ,розчином риванолу (1г риванолу на 500мл води) чи  фурациліну (1:5000).
Така санітарна підготовка необхідна для профілактики бактеріального забруднення статевих органів свиноматки,  а також для запобігання обслуговуючого персоналу від можливого зараження інфекційними  хворобами  (бруцельоз, лептоспіроз) чи гнильними мікроорганізмами, які можуть спричинити септичне запалення.
Підготовлену  руку повільно вводять  у родові шляхи і проводять діагностичне дослідження, визначають розташування плода, намічають можливий хід акушерської допомоги.
Правильним вважається положення,  коли поздовжні осі тіла  матки та плода збігаються, а неправильне – поперечне чи вертикальне.
Правильним передлежанням є головне – передні кінцівки та голова розміщені вперед за напрямом до вивідних родових шляхів, або тазове – попереду задні кінцівки.
Правильною позицією вважається верхня, коли спина плода при виведенні повернута до спини матері, а неправильною -  нижня, коли спина плода повернута до нижньої стінки черева матері чи бокова.
При нормальних родах плід виходить в тазову порожнину передньою частиною тіла з витягнутими до виходу родових шляхів свиноматки передніми кінцівками та головою (головне перед лежання) чи задньою частиною тіла  з утягненими  задніми кінцівками (тазове передлежання).
Після  оцінки положення, передлежання   та позиції необхідно спробувати надати плоду правильного розміщення. Для цього  слід у період паузи між переймами трохи відсунути плід назад  і поправити його, а під час посилення переймів захопити голову  пальцями  і підтягнути по ходу родових шляхів. Після витягання першого плоду спостерігають за перебігом опоросу. Наступні плоди, як правило, виходять без сторонньої допомоги. Якщо після витягання плоду вихід наступного плода затримується більше ніж на 30 хв, то для попередження загибелі плодів, що залишилися, від асфікції їх витягують.








Вирівнювання гнізд з метою
повнішого використання маток і приміщень

Для інтенсивнішого використання маток у приміщенні доцільно вирівнювати гнізда, щоб під кожною підсисною маткою було по 10-12 поросят з приблизно однаковою живою масою. Для цього від мало плідних і мало молочних маток поросят в перші 2-4 доби життя відлучають і розподіляють між продуктивнішими матками. Тварин від яких відлучили поросят, переводять в інше приміщення для повторного осіменіння, або вибраковують і переводять в групу відгодівлі. Після формування гнізд під кожною свиноматкою має бути не менше 10 поросят.

Затримання посліду

Затримання посліду або частини його у свиней спостерігають порівняно рідко. Як правило, це буває при недостатньому моціоні поросних свиноматок ,особливо на останньому місяці поросності та при різних травмах, що призводять  до запалення плаценти. Затримання посліду може бути зумовлено ослабленням скорочувальної можливості матки (гіпотомія).
При  затриманні посліду чи його частини  у свиноматки після опоросу відмічають занепокоєння та легкі потуги.
Часто в результаті затримання посліду спостерігається порушення рефлексу молоковіддачі, несприятливий хід післяродових процесів: лактації, інволюції матки. Затримання посліду супроводжується післяродовим запаленням матки (катаральне), яке може перейти в гнійне.
Для стимуляції діяльності матки при затриманні посліду рекомендується не пізніше як через 2-3 год після виходу плодів  підшкірно ввести 0,5%-ний розчин прозерину в дозі 0,8-1,0мл чи гормональні препарати (пітуїтрин в дозі 1 мл, окситоцин в дозі 30 МО з інтервалом в 1,5-2год). Для профілактики інфікування родових шляхів доцільно усередину матки вливати (не більше 500мл)  розчин риванолу (1:1000).
Для нормалізації стану організму свиноматки після опоросу їй потрібно дати  3-4 л теплої води, а краще збираного молока. Своєчасна акушерська допомога надалі визначає нормальний хід післяродових процесів, зберігає репродуктивну можливість свиноматок.
У новонароджених поросят в тканинах  тіла знаходиться до 82% води (у новонароджених телят – 73%).У зв’язку з цим  у поросят обмін речовин  і енергії відбувається інтенсивно, і вони дуже швидко ростуть  і розвиваються у перші місяці життя. Жива  маса поросят у перші 30 днів життя збільшується в 4,5-5 разів, за другий місяць – у 3, за третій – в 1,5-2 рази порівняно з живою масою новонароджених.


Особливості організації і проведення опоросів в літніх таборах.

           Утримання свиноматок і поросят в літніх таборах дає змогу виробити додатково певну кількість продукції, знизити витрати на капітальне будівництво, відремонтувати чи реконструювати приміщення без порушень технологічного ритму потоковості виробництва; оздоровити стадо і підвищити продуктивність тварин без додаткових витрат на медикаменти. Використання дешевих зелених кормів, корне-бульбоплодів сприяє підвищенню поживної цінності раціонів, одержанню високої продуктивності всіх статево-вікових груп свиней. Включення в раціон свиноматок і підсисних поросят зелених кормів і утримання на добрих пасовищах дає можливість зменшити (більш як на 30-45%) витрати концентрованих кормів. За рахунок зеленої маси пасовищ загальна потреба в кормах поросят 2-4-х місячного віку може забезпечуватись до 20%, молодняка старше 4-х місяців – від 25 до 40%, свиноматок – понад 40% і кнурів-плідників – на 25%.
            Літні табори для свиноматок з приплодом можуть бути стаціонарними. Стаціонарні являють собою спрощену будівлю у вигляді навісу з прилягаючими до нього або з двох боків відкритими майданчиками. Залежно від способу утримання свиней, роблять індивідуальні станки для свиноматок де проводиться опорос. Дах повинен бути водонепроникним і з боку виходу мати козирок для захисту від сонця, відкриті майданчики повинна мати суцільне тверде покриття з нахилом, який має забезпечити стікання дощової води до місця її збору. Табір розміщають на сухих підвищених місцях на відстані 400-500 м від свиноферми. Це дозволяє готувати в кормоцеху ферми необхідні корми і роздавати їх механізовано в таборі. Табір повинен бути огороджений і відділений від житлового району санісарнр-захисною зоною не менше 500 м. Навколо табору висаджують дерева і кущі. На його території крім виробничих приміщень, розміщують: приміщення для персоналу з місцем для переодягання, туалет, дез-барєр, відкритий протипожежний резервуар.
             Для проведення опоросу повинні бути всі необхідні матеріали для надання акушерської допомоги. Для цього обладнують ветеринарний пункт. В літню пору поросят зі свиноматкою з 3 - 5-го дня випускають на спеціальну ділянку засіяну бобовими травами. Таку ділянку розташовують поблизу літнього табору-маточника. Поросят із свиноматкою випускають на прогулянку в перші дні не більш як на 30 хв. в не спекотну погоду, прогулянки збільшуються до 1,5 – 2 годин. Огорожа на пасовищах повинна бути легкою, переносною і дешевою. В окремих господарствах застосовують електрозагорожу. Норма площі на одну голову молодняку залежить від урожайності зеленої маси та фази вегетації і орієнтовно становить від2 до 5 м2 ма добу. Пасуть свиноматок з молодняком вранці і у вечері. Під час спеки тварини повинні знаходитись під навісом.


Запитання і завдання для самоконтролю:

1.     Підготовка приміщень і маток до опоросу?
2.     Які показники враховуються при визначенні норм годівлі підсисних свиноматок?
3.     Охарактеризуйте вікові облив ості поросят в перші дні життя?













1 коментар:

  1. я хочу поділитися своїм свідченням про те, як пан. Бенджамін допоміг мені позику у розмірі 2 000 000,00 доларів для фінансування мого проекту вирощування марихуани. Я дуже вдячний і пообіцяв поділитися цією законною фінансовою компанією з усіма, хто шукає спосіб розширити свій бізнес-проект. . фінансова компанія. всі, хто звертається за фінансовою підтримкою, повинні зв’язуватися з ними за адресою 247officedept@gmail.com. Пан Бенджамін також працює у WhatsApp + 1-989-394-3740, щоб полегшити завдання будь-якому заявнику.

    ВідповістиВидалити